Методичні рекомендації

 щодо здійснення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу дітей, які стоять на внутрішньому обліку у навчальному закладі як „важковиховувані” та ”групи ризику”

Алгоритм роботи практичного психолога і соціального педагога

з важковиховуваними дітьми та «групи ризику»

1.     Виявлення дітей та учнів, схильних до правопорушень, вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, схильних до бродяжництва та жебрацтва, проявів жорстокості та насилля, які мають проблеми в поведінці,  ознаки емоційних розладів, схильні до аутоагресивної, самоушкоджуючої або суїцідальної поведінки та мають труднощі в навчанні і вихованні.

2.     Визначення причин труднощів дітей та учнів різних категорій "групи ризику", індивідуальна діагностика „важковиховуваних”.

3.     Корекційно-відновлювальна і розвивальна робота з учнями вищезазначених категорій (індивідуальна /групова).

4.     Просвітницька робота з педколективом навчального закладу з питань взаємодії педагогів і працівників психологічної служби у профілактиці злочинності  та проявів насилля серед учнівської молоді, попередження дитячої безпритульності і бездоглядності, вживання алкоголю, наркотиків та психотропних речовин, важковиховуваності дітей та учнів.

5.     Просвітницька робота з сім'ями важковиховуваних дітей (консультації, відвідування вдома).

6.     Взаємодія з адміністрацією навчального закладу у профілактиці негативних явищ у дитячому та учнівському середовищі (рада профілактики, малі педради тощо).

7.     Взаємодія з інспекцією у справах неповнолітніх, соціальною службою та іншими організаціями з питань профілактики злочинності  та проявів насилля серед учнівської молоді, попередження дитячої безпритульності і бездоглядності тощо .

Документація практичного психолога і  соціального педагога

по роботі з  дітьми /учнями «групи ризику»

та учнями, які стоять на внутрішньому обліку в навчальному закладі

Проведена робота з „важковиховуваними” дітьми та учнями «групи ризику» повинна відображатися у журналах щоденного обліку роботи, корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, протоколах індивідуальних та групових консультацій (для батьків, учнів, педагогів), індивідуальних картках психологічного/ соціально-педагогічного супроводу.

Обов’язковими є папка «Індивідуальні картки дітей/учнів, які стоять на внутрішньому обліку школи (ДНЗ), дітей групи ризику»,  папка «Методичні матеріали для роботи з дітьми / учнями, які стоять на внутрішньому  обліку»

Папка „ Індивідуальні картки дітей/учнів, які стоять на внутрішньому обліку школи (ДНЗ)” повинна бути окремо у практичного психолога, окремо у соціального педагога.

          Матеріали зберігаються до досягнення „важковиховуваними” учнями 18 років.

Зміст папки

„ Індивідуальні картки дітей/учнів,

які стоять на внутрішньому обліку школи (ДНЗ)”

1.    Список дітей/учнів, які стоять на внутрішньому обліку, затверджений директором  школи (завідувачем ДНЗ) (окремо по різних категоріях: схильних до правопорушень, вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, схильних до бродяжництва та жебрацтва, проявів жорстокості та насилля, мають проблеми в поведінці,  ознаки емоційних розладів, схильні до аутоагресивної, самоушкоджуючої або суїцідальної поведінки, мають труднощі в навчанні і вихованні, „неблагонадійні сім’ї” тощо).

2. План роботи практичного психолога/соціального педагога з вищезазначеними категоріями дітей/учнів (витяг з річного плану).

3. Індивідуальні картки психологічного супроводу дитини/учня - для практичного психолога; індивідуальні картки  соціально-педагогічного супроводу дитини/учня - для соціального  педагога (за єдиним зразком, що додається). До індивідуальних карток обов’язково додаються:

       3.1. Індивідуальний план роботи з кожною дитиною/учнем вищезазначених категорій.

       3.2. Протоколи діагностичного обстеження важковиховуваних (обов’язково вказати прізвище, ім’я, по-батькові учня/дитини, назву методики,  дату   проведення  діагностування,  результат, висновки та рекомендації), бланки з  відповідями дитини/учня ( зразок додається). 

       3.3. Облік проведеної роботи з  учнями/дітьми, які стоять на внутрішньому обліку в навчальному закладі, фіксується у відповідних фахових журналах.

Зміст папки

„Методичні матеріали для роботи з дітьми / учнями,

які стоять на внутрішньому  обліку та учнями «групи ризику»”

1.  Психодіагностичні методики ( підбір психодіагностичних методик

здійснюється відповідно  до типу важковиховуваності дітей/учнів).

1.1.Александровська Е.М., Гільяшева І.Н. „Модифікований варіант

особистісного опитувальника Кетелла Р. ( форма „Д”) 12– РF, 14 – РF”.

1.2.Ануфрієв О., Костроміна С. „ Мотивація навчання”.

1.3.Айзенк „Тип темпераменту”.

1.4.Басс А., Дарк А. „Дослідження показників і форм агресії ”.

1.5.Бернс Р., Кауфман С. „Кінетичний малюнок сім’ї”.

1.6.Бойко В.В  „Визначення інтегральних форм комунікативної

агресивності    особистості”      

1.7.Варга А.Я., Столін В.В.  „Методика діагностики батьківського

ставлення”.

1.8.Кетелл Р. „Особистісний опитувальник ” „16 – РF”.

1.9.Коломінський М.С.  „Соціометричне дослідження”.

1.10.Лічко А.Е. „Патохарактерологічний діагностичний опитувальник”.

1.11.Люшер М. „Кольоровий тест” (проективна методика).

1.12.Методика,  розроблена Вологодським центром гуманітарних досліджень і консультувань „Розвиток” „Схильність до делінквентної поведінки”.

1.13.Морено Дж. „Соціометрія”.

1.14.Овчарова Р.В.  „Приблизна схема аналізу особливостей та недоліків сімейного виховання учнів”.           

1.15.Овчарова Р.В.  „Типовий сімейний стан”.

1.16.Овчарова Р.В.  „Експертна діагностика соціально-педагогічної занедбаності дітей”.

1.17.Спілберг Ч. „Шкала особистісної тривожності”.

1.18.Стреляу Я. „Характеристика типу нервової діяльності”(адаптація  Н.Р.Данилової, Ф.Г. Шмелева )

1.19.Філліпс  „Визначення рівня шкільної тривожності”.

1.20.Ейдеміллер Е.Г.  „Аналіз сімейного виховання” (АСВ): опитувальник АСВ  для батьків дітей віком 3-10 років, опитувальник АСВ для батьків підлітків віком від 11 до 21 року.

2. Корекційно-відновлювальні, розвивальні, просвітницькі та інформаційні матеріали (програми тренінгів, конспекти занять, виступів тощо) за напрямками:

2.1. Формування та розвиток характерологічних особливостей особистості учнів.

2.2. Тренінги модифікації поведінки.

2.3. Мотивація та саморегуляція.

2.4. Корекційна робота практичного психолога/соціального педагога з аутичною дитиною.

2.5. Корекційна робота з агресивними дітьми/учнями.

2.6. Робота з тривожними дітьми/учнями.

2.7. Корекційна робота з дітьми з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю.

          2.8. Просвітницькі матеріали  (для учнів, батьків, педагогів) з питань профілактики важковиховуваності, злочинності та проявів насилля серед учнівської молоді, профілактики вживання дітьми та підлітками алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин попередження  дитячої  безпритульності і бездоглядності, аутоагресивної поведінки, самоушкоджуючої та суїцідальної поведінки.

Корекційне заняття, з метою профілактики девіантної  поведінки та правопорушень

Тема: «Розумію себе – розумію інших» (90 хв.)

Мета: сприяння усвідомлення учасниками власної поведінки; формування вміння позитивно та успішно встановлювати взаємовідносини.

Вправа 1. «Очікування» (5 хв)

Мета: актуалізація уваги учасників, визначення очікувань учасників щодо  заняття .

На стікерах, у вигляді листочків учні повинні написати власні очікування стосовно заняття та приклеїти їх на «букет» (фліп-чарт).

Вправа 2. «Правила групи» (5 хв)

Встановлення правил групи, згідно яких буде проведено заняття.

Вправа 3.  «Комплімент» (10 хв)

Мета: створення позитивного настрою та взаємозв’язку між учасниками заняття

Кожен учасник по колу звертається до сусіда з лівого боку по імені та говорить комплімент, основне, щоб сказане було приємним не для того, хто говорить, а для того, хто слухає.

Вправа 4. Мозковий штурм. Інформаційне повідомлення для учнів стосовно понять: «конфлікт», «взаєморозуміння» (15 хв)

Вправа 5. Вправа «Сніжинка» (25 хв)

Мета: дати можливість побачити причини виникнення конфлікту, оскільки одна і та ж інформація сприймається різними людьми по різному.

Інструкція: Візьміть серветку, складіть її навпіл. Відірвіть правий верхній кутик. Складіть ще раз навпіл. Ще раз відірвіть правий верхній кутик. Ще раз складіть. І ще раз відірвіть. Тепер можна розгорнути і показати свою сніжинку учасникам групи.

Запитання для обговорення:

- Чому, виконуючи одну і ту ж інструкцію, всі отримали різні сніжинки?

- Як ви думаєте, який висновок можна зробити після виконання вправи?

Вправа 6. «Тварина шукає свою пару» (25 хв)

Мета: підвищення настрою, зни­ження втоми, сприяє подальшій розкованості учасників.

Учасники сідають у коло.

Слова тренера: "Я роздам вам картки, на яких напи­сано назву тварини. Назви повторюються на двох карт­ках. Для прикладу, якщо вам попаде "слон", знайте, що у когось є картка, на якій написано те саме.

Тренер роздає картки (якщо в групі непарна кількість учасників, тренер теж бере участь у вправі).

"Прочитайте, будь-ласка, що написано на вашій картці. Зробіть так, щоб напис бачили тільки ви. Тепер картку можна забрати. Задача кожного — знайти пару. При цьому можна користуватися будь-якими виразни­ми засобами, не можна тільки нічого говорити і вида­вати характерні звуки "вашої тварини". Іншими слова­ми, все, що ми будемо робити, ми будемо робити мовчки.

Коли ви знайдете пару, залишіться поруч, але про­довжуйте мовчати. Тільки тоді, коли всі пари утворені, ми перевіримо, що у нас вийшло".

Після того як всі учасники групи знайшли свою пару, тренер запитує по черзі у кожної пари: "Хто ви?"

Вправа 7. «Обмін враженнями» (5 хв)

Мета: підведення підсумків заняття, обмін емоціями та враженнями.

На стікерах, у вигляді квітів учні повинні написати стосовно заняття та приклеїти їх на «букет» (фліп-чарт).

Робота з дітьми із статусом аутсайдера»

АУТСАЙДЕР – в переводе с английского «посторонний» – это человек, отвергнутый обществом, коллективом в котором он работает, родными и друзьями, и, как следствие – обреченный на постоянные неудачи в построении отношений.

В соответствии с данными статистики, аутсайдеров в любом случайно взятом коллективе столько же, сколько и общительных, успешных людей. Возникает вопрос – почему одним достаются лавры победителей, почет, уважение и внимание, а другие во время очередного собрания ждут секунду, когда все закончится, и можно будет уединиться на своем рабочем месте? Если  ты сегодня лидер, это не означает, что в другом коллективе  завтра вы не получите «почётное звание»  «аутсайдер». Почему так получается?

 Практика показывает, что аутсайдерство характерно для любого коллектива. От такой ситуации страдает не только сам аутсайдер, но и его родители. Узнав, что их ребёнок становится изгоем, они не перестают спрашивать себя: что же делать? Что же может привести к аутсайдерству? В роли отвергаемого оказывается человек, обладающий определенными особенностями, которые не находят одобрения у других членов группы. Для подростка этого достаточно, чтобы отвергнуть сверстника или  сделать его предметом насмешек. Опишем детальнее:

Отставание в учёбе от сверстников. Часто у неуспевающих учеников есть проблемы с их внутренним миром. Они чувствуют, что отличаются от других: то что другие схватывают на лету, им даётся  с большим трудом, поэтому они считают себя глупыми и ленивыми. Они начинают чувствовать себя изгоями и своим поведением лишь укрепляют своё звание аутсайдера, автоматически становятся козлом отпущения или клоуном всего класса. В этой ситуации родители смогут помочь, если усиленно начнут заниматься с ребёнком, развивать его сильные стороны. Если есть необходимость –нанять репетитора. Главное –не упускать время, не пускать всё на самотёк!

Физические недостатки.   Разница в физическом развитии особенно заметна в детском саду и в начальных классах особенно опасна. Возможно, физически он не слишком развит как остальные. Слишком низкий, или слишком полный… Эти недостатки плюс связанные с ними комплексы,  легко могут сделать вашего ребёнка аутсайдером. Если ребёнок слишком мал или недостаточно развит для своего возраста, лучше отправить его в школу через год. Так он может догнать сверстников и избежать проблем в коллективе. Чтобы благотворно повлиять на физическое развитие ребёнка, нужно заниматься с ним каким либо видом спорта, например гимнастикой.

Необычная внешность. Некоторые дети могут чем – то  отличаться от других, например у кого –то ярко - рыжие волосы, у кого –то курносый нос.  Могут быть скобы, очки… Если ребёнок жалуется на то, что его дразнят, вам нужно серьёзно поговорить с ним. Дайте ему понять, что вы небезразличны к его проблемам, объясните ему, что у каждого человека есть свои особенности и это нормально. Расскажите ему, что многие взрослые носят очки и скобы.  Сходите вместе в магазин, купите очки, которые нравятся не родителям, а ребёнку. А шутникам можно ответить: «Да, я плохо вижу, зато у меня самые крутые очки». Это собъёт с толку обидчика. И он вряд ли вернётся к этой теме. Одежда вашего ребёнка  должна соответствовать общим требованиям. Ребёнок должен всегда  выглядеть опрятным.

Воспитание.

 Часто ребёнку «помогают стать аутсайдерами » родители. А точнее  их ошибки в воспитании. Родители могут быть слишком строгими и ограничивать его, либо слишком оберегать их и изнеживать. Эдакий «маменькин сынок».  Ещё вариант: ребёнком никто не занимается, и  он предоставлен сам себе, и его понятие свободы подменяется анархией.

Необходимость аутсайдера.

 С первых дней существования школьного класса детское сообщество  избирает в своем составе наиболее подходящие кандидатуры на ту или иную социальную роль и фактически насильно загоняет их в соответствующие ниши. На роль аутсайдеров сразу избираются дети с выраженными внешними недостатками, неопрятные, глуповатые и т. п. Первые же их промахи и неловкости ложатся на них несмываемым клеймом, с которым они обречены жить долгие последующие годы, выступая объектом насмешек и откровенной травли. Человек, наделенный в группе социометрическим статусом изгоя, выступает своего рода козлом отпущения. Своей явной или, чаще, искусственно акцентированной ущербностью он фокусирует на себе проекцию всего группового «негатива». В большинстве же случаев не  так важно как ты выглядишь, или во что одет. Всегда найдётся человек, над которым будут издеваться или публично унижать. Такого рода особенности выступают не столько причиной, сколько поводом для отвержения. Это объясняется необходимостью почувствовать себя сильнее и значимее путём унижения других, более слабых. Эта фигура необходима для самоутверждения остальных членов группы, для поддержания на достаточно высоком уровне их самооценки. Если эта ниша пустует, то члены группы оказываются лишены возможности выигрышного сравнения себя с кем-то менее достойным. Аутсайдер, обладающий выраженными негативными чертами, служит удобным оправданием для всех, кто также не лишен этих черт.

 Если из дюжины классов разных школ по результатам социометрии отобрать аутсайдров и сформировать из них новый класс, то можно предположить, что в структуре новой группы очень скоро проявятся свои «звезды» и свои изгои. Вероятно, аналогичный результат был бы получен и при селекции лидеров.

 Подлинной причиной выступает наличие «вакансии» изгоя в структуре группы. В своем составе группа может терпеть двух-трех изгоев. Дальше наступает перенаселение ниши, которому группа начинает препятствовать: если в составе группы слишком много недостойных членов, это снижает ее статус.

Последствия для ребенка.

 Легко понять, что ситуация отвержения выступает для ребенка источником психической травмы, а порой и провоцирует неадекватные формы поведения  (компенсации). Именно аутсайдеры составляют изрядный сегмент «клиентуры» школьных психологов, поскольку нуждаются в разнообразных формах психологической помощи.

 Подходя к решению этой проблемы, психолог обычно стремится сначала разобраться, какие индивидуальные особенности спровоцировали помещение данного ребенка в сию малодостойную нишу. Редко бывает так, чтобы ребенок был отвергаем абсолютно незаслуженно. Его черты, являющиеся недостатками в глазах сверстников, выявить обычно не составляет труда. Поэтому следующим этапом является коррекция. За счет преодоления недостатков ставится задача смыть с ребенка клеймо изгоя и перевести его в более достойный статус. К сожалению, получается это далеко не всегда. А причина этому видится в том, что группе для психологического равновесия данная ниша нужна заполненной. И если из нее удается вырвать одного, то рано или поздно в нее будет втиснут кто-то другой.

Взрослым следует учесть. Разъяснять одноклассникам аутсайдера, что по отношению к своему товарищу они ведут себя жестоко, - занятие практически бесполезное. У них наверняка найдутся небеспочвенные возражения типа «сам виноват». Их поведением движет простое соображение: «Если я не лучше такого-то, то кого же я лучше, за что мне вообще себя уважать?»

 Перестроить систему взаимоотношений в группе, улучшить самоощущение ее отвергаемых членов - дело очень нелегкое, поскольку требует коренной перестройки мировоззрения всей группы. А поскольку ее благополучие зиждется на отвержении изгоя, необходимо культивировать иные, конструктивные механизмы самоутверждения и поддержания социально-психологического баланса.