Ведуча Пісня – душа народу, національний гімн – вищий прояв його волелюбних прагнень, духовних устремлінь.

Ведучий Певним поштовхом до написання цього твору послужив сербський гімн, котрий був поширений серед тодішньої київської молоді. Співали тоді "Ще не вмерла України!", а подекуди й на цей час співають на мотив того ж сербського гімну.

Ведуча Втра­тивши свою державність, Україна кілька століть не мала свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, часто регіонального характеру, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами австро-угорської та російської монархій.

Ведучий Волелюбний дух українського народу, його прагнення до незалежності ніко­ли не зникали. Вони жили в історичних піснях і думах, у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Старицького, Лесі Українки, Миколи Вороно­го, Олександра Олеся та багатьох інших. Високими ідеалами соціального і на­ціонального визволення народу, його духовного відродження пройнята діяльність діячів «Руської трійці», зокрема Маркіяна Шашкевича, членів Кирило-Мефодіївського братства, молодшого покоління борців за волю України - Миколи Міхновського, Івана Липи, Ольги Басараб, Олени Теліги та інших.

Ведуча Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. А трагічна, бо понад сто­ліття пісню-гімн переслідували, забороняли, знищували - але не знищили.    

Ведучий Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш „Ще не вмерла Україна” . У майбутньому пісні судилося стати національною, а згодом вона стає державним гімном українського народу.

            Ведуча Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі „Мета”, 1863, № 4. Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло, Михайло Вербицький – ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, пише музику до нього. Надрукований у 1863, а з нотами – 1865 року вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році.

Перегляд відео «Історія гімну»

Ведучий 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України.

Ведуча 14 червня 2000 року Кабінет Міністрів затвердив проект Гімну на слова Павла Чубинського, залишивши перший куплет і приспів добутку і змінивши закінчення в слові «Україна”. Президент Леонід Кучма підтримав пропозицію уряду.

Учитель: Завдання кожного справжнього громадянина України - знати, по­важати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гор­дитися тим, що ми живемо у вільній державі, маємо свої символи, закони, свою мову і культуру.

ПІСНЯ – ДУША НАРОДУ

(вчитель музики Бурук Ольга Володимирівна)

Мета: Виховувати інтерес, любов до музики, повагу до народних звичаїв, формувати естетичні смаки та потребу у сприйманні та виконанні музичних творів.

Обладнання: стіл, накритий рушниками, хліб, кетяги калини.На дошці – народні символи України.

На дошці епіграф: «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине...» Т.Шевченко.

Звучить фрагмент пісні “Зеленеє жито”  у записі

Добрий день вам, милі люди!

Хай нам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

І вас на святі розважати!

Учениця тримає хліб і сіль на рушнику.   

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов'ю і миром.

Всі вклоняються.

Для людей відкрита

Школа Наша світла,   

Тільки б жодна кривда ;

В неї не забігла.

Хліб ясниться в класі,

Сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Ми концерт підготували,

В нього ми всю душу вклали,

Як сподобається вам,

То плетіть завзято нам.

Вчитель: Сьогоднішню зустріч ми присвятили пісні, що тихим струмочком чарівного голосу торкнулася серця.

Учні:

       1 учень: Україно… Краса смутку і рідного краю, радості та печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє життя. Свідками цього є високі могили в степу, обеліски та прекрасна на весь світ українська пісня.

        2 учень: Українська пісня… хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхнений її мелодіями? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей?

       3 учень:  - Що брав воїн, ідучи в похід?. Ідучи в похід, воїн брав три речі: хліб, зброю і пісню.

       1 учень:  Хліб – для життя,

       2 учень:  зброю – для боїв,

       3 учень: а пісню – як душу Батьківщини.    

Виконується українська народ­на пісня «Ой у лузі червона калина»

1учень:Столітями тривала боротьба українського народу проти національного,соціального,релігійного гноблення. Чому ж вистояв наш народ,не зігнувся,не зламався,і пройшов-таки до вікопомного дня у своїй історії ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– Дня незалежності!

    Згадаємо пророчі слова Великого Тараса: 

Всі разом.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине

 От де, люди, наша слава,                                                                                 Слава України!

Виконується українська народ­на пісня «Їхав козак за Дунай»

2учень:Нічого кращого немає,                                                                              Як тая мати молодая                                                                                                 З своїм дитяточком малим

3учень: Перша пісня, яку чує дитина – це мамина колискова пісня. Її ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.

1учень: Колискова пісня, колискова —

То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої...

Колискова пісня, колискова —

То солодка материна мова.

Чи можна забути ту стежку

                                       до хати,

Що босим колись протоптав?

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

У рідному краї і серце співає,

Лелеки з далека нам весни несуть, 

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна травинка

                       і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами — мальви,

                       в саду — материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спрагла води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Мій отчий дім, ти дав усе мені,

Моя Вкраїна, піснями багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

Діти співають народну колискову пісню.

     Микола Гоголь говорив, що дзвенить піснями Україна, бо народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Яке ж це диво-дивне – народна пісня. Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодо­мори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі зли­годні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це ду­ша народу, його історія.

    Розповідають, що якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину, одягнену у вишиту сорочку, а руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові – вінок з калини.

– Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

– Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, вороги знущаються з люду.

– Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? – Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: “Є у мене неоцінений дар, який прославить тебе на цілий світ. Це – пісня”. Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.(мультимедія)

Укр н.п «Жили у бабусі»

Протягом своєї багатовіко­вої історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів'їв, загадок, пісень - їх за­писано понад 200000. Народна пісня — невеликий усний віршо­ваний твір, що співається.

Вчитель. Як створювалися народні пісні?

Одна людина чи група лю­дей, переживаючи якесь сильне почуття (радості, смутку, гніву то­що), під час праці або відпочинку складали текст пісні разом з ме­лодією. Пісні - художні твори, а тому складати їх могли лише об­даровані люди. Народні співці - лірники та кобзарі - не лише ви­конували вже відомі пісні, а й складали свої.

Вчитель. А хто такі кобзарі?

Кобзарі - то мандрівні музики-співці. Вони були зовсім ма­ленькою, але особливою часточ­кою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі - майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики-поводирі. Тихою ходою ішов кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах, піснях.

Ось які зворушливі вірші присвятив Перебенді — кобзареві наш великий поет Тарас Шевченко:

Перебендя старий, сліпий, -

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить -

Мудрі, безстрашні, високі духом, кобзарі несли людям слово правди. Вони закликали народ до єднання. Піднімали його на бо­ротьбу з поневолювачами. Оспіву­вали подвиги мужніх лицарів-героїв. Кобзарева пісня була чи не сильніша за будь-яку зброю...

Україно, були і в тебе

Кобзарі - гудці народні,

Що співали, віщували

Заповіти благородні. (Слухання «Думи мої,думи мої»)

З давніх-давен люди склада­ють пісні про своє життя і працю, про важливі суспільні події. Зго­дом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники. Давньою також стає пісня, проте вона не забувається — люди продовжують її співати.

Пісні, в яких зображено події минулого та видатних осіб, назива­ються історичними.

Є і нам про що згадати.

Пісне, душу возвелич,

Ой, була в нас ненька-мати

Запорозька славна Січ.

Гей ви, запорожці —

вітер в чистім полі,

Научіть нащадків

так любити волю.

Гей ви, козаченьки —

спомин з м'яти-рути,

Научіть минулу

славу повернути.

Виконується пісня “Ой на горі та й женці жнуть”

Пісні про громадянську та другу світову війни, про видатних людей тих часів, про важливі події в житті народу також стали вже історичними. Цю пісню, яку ми вам заспіваємо, любили партизани у Велику Вітчизняну війну.

Виконуються 2 куплети пісні "Розпрягайте, хлопці, коней".

Найдавніші серед народних пісень - обрядові - виникли, ще в первісному суспільстві. Наші пред­ки не вміли пояснити різні явища навколишнього світу, а тому вважа­ли, що дощ, грім, вітер, сонце та інші сили природи є живими істотами (богами), від яких нібито за­лежали. життя і добробут людей.

Щоб задобрити цих богів, люди виконували різні дії - обря­ди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми. Пісні, що викону­ються під час обрядів, називаються обрядовими. Більшість обрядів та обрядових пісень пов'язана з працелюбностею на землі.

Укр. н.п.«Як діждемо літа»

Український народ протягом століть створив незліченну кількість чудових пісень,в яких відображено працю,будні та свято. Серед них є багато пісень веселого,жартівливого характеру.у нх народ висміює нероб,невдах,лінощі або ж навдале залицання.

«Од Києва до Лубен»

Народна пісня – дорогоцінне надбання народу, нев`януча краса його духовності.  Хто не був зачарований нею?

    Багато прислів`їв і приказок витворив наш народ про пісню:

        Пісня – то душа народу

        Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину.

Oсь і закінчується наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з вами, як вірний товариш.

Любіть свою Батьківщину, її чарівну мову та дзвінкоголосу ук­раїнську пісню, продовжуйте тра­диції і обряди нашого народу, зберігайте і поповнюйте творчу спадщину України.

        Хто співає, той журбу проганяє.

«веселкова пісня»

Розробка виховного заходу:

«Козацькому роду - нема переводу»

                       Вчитель історії та правознавства

                                                                     Любченко Н. А.

МЕТА:   формування в учнів цілісного духовного світогляду та почуття патріотизму,   поглиблення знань учнів про звичаї, обряди, атрибути, пов'язані  з козацькою минувшиною;

НАОЧНІСТЬ:     плакати козацької тематики, костюми,  вишиванки, карта, козацькі клейноди, виставка  літератури «Славетні постаті», презентація «Козацтво»

ЕПІГРАФ:             Бо найкращі вояки –

                               Запорозькі козаки!

                               І не буде переводу

                               Українському народу

                               Доки із глибин сторіч

                               Долина козацький клич.

 Конкурсна  програма заходу:

1.     Вступ.

2.     Знайомство команд.

3.     Карта козаків

4.     Козацька вікторина.

5.     «Хто вміє віночок вити – той вміє життя любити.

6.     «Козацька юшка».

7.     Козацька ромашка.

8.     Конкурс козацьких прізвиськ.

    9.  Конкурс отаманів.

   10.  Заключне слово.

                                               ВСТУП

 Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освідченню людиною треба знати минуле свого народу, його історію. У минулому українського народу було неповторне і легендарне явище – Запорозька Січ. Ми з вами живемо на славній землі і повинні знати про славні діла своїх предків – запорожців. Переконаність у надзвичайно важливій ролі козацтва в історії України – це одна з тих небагатьох істин, яка не викликає сумніву у людей з різними, навіть протилежними поглядами на політику, ідеологію та історію.

 Козацтво – це не лише суспільний стан з особливим способом життя, не лише самобутнє військове формування з тільки йому притаманним хитросплетінням дипломатичних відносин з близькими і далекими сусідами. Козацтво було неповторною моделлю суспільного розвитку з оригінальним соціально – політичним устроєм, своєрідним побутом, традиціями, етичними і правовими нормами та інститутами, культурою, фольклором.

 Із козацтвом пов'язана і величезна кількість специфічних термінів та виразів, які сьогодні малозрозумілі не лише широкому загалові, а й багатьом професійним історикам. Козацтво – це надзвичайно широкий у своїх вимірах і різноманітний у проявах світ – загадковий і привабливий. Він завжди притягував до себе небайдужих і творчих людей.

 14 жовтня – День українського козацтва. День українського козацтва встановлений Указом Президента України в 1999 році. Це свято відзначається щорічно 14 жовтня – у день Покрови Пресвятої Богородиці.

«КОЗАЦЬКОМУ  РОДУ  - НЕМА  ПЕРЕВОДУ»

Ведучий: Понад 500 років тому  в українських степах за Дніпровськими порогами поселилися перші козаки. Близько 300 років охороняли вони Україну від турків, татар та інших ворогів. Багато славних синів увійшли в історію. Це й Петро Сагайдачний і Іван Підкова і Северин Наливайко і звичайно Богдан Хмельницький.

Відшуміла козаччина, стали історією її славні походи, славні бої. Але підростають достойні нащадки козаків.

Багато людей чимало зробили, щоб відкрити козацькі скрині, и тепер прагнуть дати кварту чистої джерельної води зі струмка козацької криниці. А чи ж були у козаків скрині? Дійсно, кожному відомо, що у козаків, насамперед, був кінь стрімкий, шабля гостра, шаровари червоного кольору…

А що ще ви знаєте про козаків? Давайте – но пригадаємо історію…

Сьогодні ми станемо свідками «Козацьких розваг» між двома курінями козаків і козачок. Відомо, що козаки любили весело розважатися.

Отже, зустрічаємо наших сильних, вихованих, розумних, чесних козаків, та приголомшливо прекрасних, чарівних, спокусливих козачок!

1.    Знайомство команд.

 Домашня заготовка. Назва, девіз, одяг.

2.     «Лист – привітання до куреню суперників.

Домашня заготовка.

3.    Карта козаків.

Знайти на карті козацькі поселення

4.  Козацька вікторина.

           1. Хто такі козаки?  (Вільні, озброєні люди, стражі);

           2. Що таке курінь ( Товариство козаків);

  3. Що таке Січ?  (Оборонне укріплення);

  4. Де знаходилась козацька Січ? ( За Дніпровими порогами);

  5. Як називається герб України?  (Тризуб);

  6. Що символізує герб України?  (Волю);

  7. Хто написав вірш «Ой, Морозе, Морозенку?»  (Вірш       

      народний);

  8. Як називалися козацькі судна? (Чайки);

  9. Назвіть елементи козацького одягу:

      - шаровари;

      - жупан;

      - кожух;

      - вишита сорочка;

      - пояс з китицями.

10. Для чого козакам такі великі штани та просторий жупан? (Для того, щоб вільно почувати себе в бою);

11. Назвіть щонайменше чотирьох гетьманів України

 ( Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Байда – Вишневецький, Петро Сагайдачний, Іван Виговський, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, Іван Брюховецький.

12. Розшифруйте козацьке  - Богдан Хмельницький

( У діда і баби не було дітей. Сам Бог подарував їм цю дитину. Значить він – Богом даний,  а знайшли хлопчика в хмелю);

13. Які були в козаків посади?

  - кошовий отаман;

  - кухар;

  - гетьман;

  - піп;

  - курінний;

  - осавул;

  - сотник.

14. Хто входив до курінної старшини?

  - Отаман – перша особа в курені. Відзнакою його влади була булава;

  - Суддя – друга особа. Відзнакою його була печатка Запорізького січового низового війська;

  - Писар. Він мав срібний каламар;

  - Кухар. Його відзнакою влади було кухарське приладдя, як

дерев'яна ложка або черпак.

4.    Конкурс для козачок «Хто вміє віночок вити – той вміє життя любити»

Козачки отримують листи з назвами квітів, які мають бути вплетені в віночок, Потрібно відібрати лише квіти – символи України, по можливості, розповісти, що вони означають.

1.     Барвінок – символ життя;

2.     Безсмертник – символ здоров'я;

3.     Квіт вишні чи яблуні – символ материнської любові;

4.     Калина – символ краси і дівочої вроди;

5.     Мальва, півонія, ружа – символ віри, надії та любові;

6.     Любисток та волошки – колись були птахами, що вчили людей любити одне одного, та бути щирими в розмовах. Символ людської відданості, уміння бути корисними;

7.      Ромашка – символ дівочої чистоти, приносить не лише здоров'я, а й доброту й ніжність;

8.      Батіжок хмелю – символ гнучкості та розуму;

9.     Мак – символ печалі та смутку;

10.  Деревій – символ нескореності;

11.  Листя дуба – символ довголіття, сили.

(Хризантема, бегонія, каланхое, бузок, гладіолус, герань, нарцис, олеандр, орхідея, азалія, цикламен, фуксія, камелія, примула)

 Віночок – це не просто краса, а й  оберіг від зла та ще й знахар, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.

 Тож, дівчатка, будьте вродливими, чесними, здоровими та щасливими!

6. «Козацька юшка»

Жінки не допускалися на Січ, тому козакам самим доводилось займатися  домашнім господарством, хоч вони і були з ним мало знайомі. Та все у них виходило добре, бо були вони кмітливими у домашньому побуті. А ще вони були дуже винахідливими. За відсутності металевого посуду примудрялися варити собі страву у дерев'яних корцях, підкидаючи безупинно, один за одним, у корець розжарені на вогні камені, доки не закипала залита в посудину вода.

 Мабуть, ви вже зрозуміли, що зараз наші козаки будуть готувати собі їжу. І покажуть. На що вони здатні без жінок. А щоб їм було трохи легше, готуватимуть  не якусь там маловідому страву, а добре відому, нашу, національну – український борщ!

 Куреням роздають набори листівок, на яких записані назви різних продуктів: овочів, фруктів, зелені, жирів, спецій, приправ. Вони повинні вибрати з цього розмаїття продуктів лише ті, які придатні для того, щоб зварити із них борщ. В кого ж борщ буде смачніше?

Картопля                  цукор            вода             смалець         патисон                                   

Кабачок                    огірок           лимон          часник           буряк

Пшоно                      перець          томат           маслина         хрін      петрушка                  рис                кріп             сіль                 яблуко

Баклажан                  цибуля          редька         здір                 м'ясо

Полуниця                 квасоля         сало             морква           капуста

Вершки                    родзинки       бруква        сметана          лавровий Лист                          олія гарбуз    перець        апельсин       ананас

Карасі

7.     Конкурс «Козацька ромашка»

 1. Символ гетьманської влади   (Булава);

 2. Козаки голили голови, залишаючи довге пасмо на тім'ї, яке закладали за вухо. Як воно називалось? (Оселедець);

 3. Автор повісті «Тарас Бульба» (М. Гоголь);

 4. Якої віри були козаки? (православної);

 5. Хто вважався Покровителькою та заступницею Січі? (Пресвята Богородиця Покрова);

 6. Який народний танець є і бойовим мистецтвом козаків? (Гопак);

 7. Назвіть фірмові страви козаків (Куліш, вареники, галушки, узвар, мед, квас, борщ);

 8. Назвіть українські національні символи (Тризуб – герб, прапор, гімн);

 9. Назвіть українські народні символи (Вінок, верба, калина, рушник);

10. Назвіть славетних жінок – українок, які стали відомими на весь світ (Маруся Богуславка, Роксолана, Леся Українка, Олена Пчілка, Ліна Костенко, княгиня Ольга );

11. Яку назву в давнину мала ріка Дніпро? (Борисфен, Славутич);

12. З чого виготовляли козацькі човни – чайки? (З липи, дуба, верби), скільки козаків сідало в одну чайку? (50 – 70 ).

8.     Конкурс козацьких прізвиськ.

Домашня заготовка.

        9. Конкурс отаманів

            Заключне слово.

Ведучий: Багато цікавих описів, звісток про козаків залишили мандрівники із різних країн світу. Серед них – австрійський посланець  Еріх Лясота.

Він пише: «Мешканці  України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім'я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі і мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні і не здатні терпіти ярма, невтомні, сміливі і хоробрі… Мова козаків є слов'янською. Вона дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та надзвичайно витончених зворотів».

То – ж бо гордо несімо це горде ім'я козаків і далі в віка!

«Всім серцем любім Україну свою – і вічні ми будемо з нею»

Розробка першого уроку

класного керівника 9-го класу

Любченко Н. А.

Біленьке 2015 рік

Мета: поглибити знання учнів про патріотизм; привернути увагу учнів до сталості традиції боротьби за незалежність і патріотичності українського народу, сприяти зацікавленості і бажанню виявляти патріотичні якості в повсякденному житті; виховувати почуття національної гордості, любові до України. поглибити знання учнів про складники патріотизму; сформувати в учнів уявлення про способи вияву патріотичної позиції; сприяти зацікавленості і бажанню виявляти патріотичні якості в повсякденному житті; виховувати почуття національної гордості, любові до України.

Обладнання та оформлення: державні клейноди України, національно-культурні символи і обереги; тематичні ілюстрації; пісні про Україну, комп’ютер

Звучать патріотичні пісні у виконанні сучасних українських співаків (С. Вакарчук, О. Пономарьов)

Перший етап. Вступне слово вчителя

1.Привітання/ вступне слово вчителя (3 хв).

Радо вітаючи Вас, мої любі, у світлому й затишному нашому класному приміщенні, я все ж відчуваю і легкий смуток. Цей навчальний рік останній у вашому шкільному житті, ви ступили на фінішну доріжку й маєте наразі переоцінити власні пріоритети, спрямувавши усі зусилля на закладення міцного підмурку подальшого дорослого життя. Яким воно буде у відблиску тривожних зірниць нашого сьогодення?

Кожне покоління людей проходить через свою череду проблем і випробувань, формулює свої відповіді на одвічні питання віднайдення свого коріння, ідентифікації себе з певним народом: «Звідкіль я? Хто я в рідній стороні?»; тривожного зазирання у власне майбутнє: «Ким виросту? Чи буду з Богом в серці?». Революція гідності й подальші суспільно-політичні події 2014-2015 рр. додали до цього переліку не менш важливі питання патріотичного пориву, які кожна поважаюча себе людина наразі визначає як доленосні: «Що я можу зробити для миру й процвітання своєї держави? Чим Україні я освітлю дні?»

Пропоную і нам з вами замислитися сьогодні над деякими з них, а саме осмислити необхідність і сутність патріотизму та визначитися із власними бажаннями і ресурсними можливостями долучитися до патріотичного руху.

Звучить Гімн України

Як ви розумієте, наш перший урок присвячений проблемі патріотизму. Його лейтмотивом будуть слова відомої української постаті І. Світличного, який казав: «Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна».

Безперечно, Україна в серці кожного патріота. Вона у думках, мріях, щоденних діях і планах на майбутнє. Кожен з на нас – частка України. Й така національна ідентичність, відчуття прихильності до Батьківщини стають справжніми, коли перетворюються на особистісну цінність.

Для успішного проведення уроку нам потрібно прийняти особливі правила роботи. Серед таких правил пропоную: бути позитивним; вміти слухати і чути; не критикувати й не оцінювати.

Хто хоче доповнити, запропонувати свої правила?

Учитель. Любов до Батьківщини виявляється у патріотизмі. Патріотизм у сучасних умовах є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами – патріотами, здатними в недалекому майбутньому забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, а у випадку військової загрози змогли відстояти її незалежність та суверенітет, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; й суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.

Сьогодні про патріотизм говорять усюди. Як ви розумієте зміст цього поняття?

Учні відповідають, учитель підсумовує.

2. Інформаційне повідомлення «Патріотизм як цінність і основа консолідації нації» (7 хв)

Мета: сприяти осмисленню й розумінню учнями понять «патріотизм» і «людина-патріот», розвитку критичного й асоціативного мислення.

Хід проведення:

Учитель презентує мультимедійну презентацію на тему патріотизму.

З давніх-давен патріотизм є невід’ємною частиною життя кожного народу. Традиційно це слово означало любов до роду і народу, рідної землі, родини.

Українські вчені-педагоги, які займаються проблематикою патріотизму й патріотичного виховання пропонують нам таке визначення патріотизму:

Патріотизм – це особливе почуття-цінність, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. Базовими складниками патріотизму є: любов до України, що насамперед виявляється в історико-культурній пам’яті; відданість Батьківщині; спрямованість вчинків людини на її благо; готовність до самопожертви; наявність почуття власної гідності.

Учитель: 24 серпня ми відзначали 24 річницю незалежності України, але процес її державотворення сягає багато століть. Територія нашої Батьківщини в сиву давнину була одним із центрів не тільки східнослов'янської, а й усієї європейської культури.

Отже, наше «Колесо історії» покотиться нелегким шляхом державності України. (виступи учнів)

Ведучий 1. З кінця IX ст. Руська земля стала політичним і територіальним центром утворення єдиної держави східних слов'ян, яка зберегла за собою назву Русь. Першим із східнослов'янських князів, який об'єднав під своєю владою Київ і Новгород, був Олег (879—912).

Ведучий 2. Важливу роль відіграв князь Володимир, який 988 р. запровадив християнство як державну релігію. За князювання Ярослава Мудрого (1019—1054) відбувалося дальше зміцнення Київської держави, з'явилася найдавніша частина збірника законів українського права, остаточно утвердилося християнство.

Ведучий 3. Утворення Київської Русі мало велике історичне значення.  Це сприяло розвитку політичного ладу, економіки та культури. Зміцнювалося її міжнародне становище. З кінця 9 ст. до складу Київської держави увійшла Слобожанщина, Згодом ці землі склали основу  Новгород-Сіверського князівств.

Ведучий 4. Після смерті Ярослава почався період розпаду єдиної великої і могутньої Київської держави, водночас зростало значення західних земель. В другій половині XI ст. почалося формування Галицького та Волинського князівств. Волинський князь Роман, який спочатку князював у Новгороді, об'єднав Галичину з Волинню і створив Галицько-Волинську державу.

Ведучий 1.  У 1147 році в стародавніх документах вперше з’являється назва «Україна».

Ці часи визначились  навалою монголо-татар, які розорювали українські землі, а самих українців забирали вбивали або забирали в полон….

Ведучий 2.  У 1349 р. польський король Казимир III Великий пішов походом на Галичину. Так припинила своє існування Галицько-Волинська держава, яка після занепаду Києва продовжила на ціле століття існування державної організації на українських землях. Відтоді Україна на тривалий час втратила свою самостійність.

Ведучий 3. Довгий час землі Київської Русі входили до складу литовсько-руської держави. Вища культура русинів мала великий вплив на литовців. Але після об’єднання Литви та Польщі у 1569 році для українців настали важкі часи.

Ведучий 4. Польський уряд та польська шляхта намагалися українців навернути у католицтво, нищили українську мову, культуру, звичаї. Посилився соціальний гніт. Українці перетворювались в залежних селян. Деякий час українцям доводилось з цим миритись, бо на українські землі зазіхала й  Московщина. 

Ведучий 1. Посилення гніту призводило до того, що селяни тікали від панів і поселялися в Середньому Подніпров'ї. Втікачі називали себе козаками, а їхнім центром стала Запорізька Січ. Слід відзначити, що Запоріжжя тепер є одним із регіонів Сходу України. Батьком, засновником Січі вважається Дмитро Вишневецький, Байда, як його називали в народі. Козаки стали справжніми захисниками знедолених українців. Вони, під керівництвом гетьмага Петра  Конашевича- Сагайдачного, здійснювали сухопутні та морські походи на Туреччину. Наводячи страх на споконвічних ворогів українського народу та визволяючи бранців з неволі. (Слайд 20-23)

Ведучий 2. У 1648 році козацьким гетьманом стає Богдан Хмельницький. Під його керівництвом вибухнула народно-визвольна війна 1648— 1654 рр. У цей період Б. Хмельницький втілив у життя ідею незалежної держави. Ця держава отримала назву Гетьманщина і включала в себе Київщину, Брацлавщину та Переяславщину. Богдан Хмельницький постійно шукав союзників у війні з Польщею. І ось таким союзником стала  Москва.  Україна прийняла протекторат (покровительство) московського царя. Який насправді хотів не захищати Українську державу, а її підкорити. Після смерті Богдана Хмельницького так і сталось. (Слайд 24)

Ведучий 3. З XVI століття більшість земель і сучасної Слобожанщини переходять до складу Московського князівства за результатами московсько-литовської війни 1500–1503.

Ведучий 4. Активне заселення ще одного сучасного регіону України Донеччини почалося у зв'язку з визвольною війною українського народу, від жахів якої втікали селяни з Правобережної України. Ці райони, після скасування Гетьманщини, також становили інтерес для Москви.

Ведучий 1. Таким чином, Московщина, за рахунок і українських земель, перетворювалась в величезну державу – Російську імперію, яка проіснувала до 1917 року. Після розпаду Російської імперії 4 березня 1917 р. на Трудовому Конгресі у Києві була створена Центральна Рада — вищий орган влади Української держави, її главою став М. Грушевський.

Ведучий 3. Третім універсалом Центральної Ради 20 листопада 1917 р. була проголошена Українська Народна Республіки (УНР), але, як і раніше, у федеративних зв'язках з Росією. І тільки четвертим універсалом 22 січня 1918р. Україна була проголошена незалежною суверенною державою.

Ведучий 4. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. Того ж дня німці завершили окупацію України і розігнали Центральну Раду, натомість поставивши при владі генерала П. Скоропадського.

Ведучий 1. На Трудовому Конгресі наприкінці січня 1919 р. в Києві був затверджений акт з'єднання УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Проте, тепер уже більшовицька Росія окупували Україну. Ще одна спроба створити незалежну Українську державу закінчилась невдачею. 

Ведучий 2. Така ситуація існувала до 1991 року. 24 серпня 1991 р.— проголошено Акт про незалежність України, який був одностайно схвалений народом України 1 грудня 1991 р. З того часу почалася відбудова незалежної, вільної, суверенної України. Почалася нова сторінка в її історії.

Вчитель:  Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою честь і свободу. 

Але не життя в незалежній Україні склалось не на благо народу. Народне обурення вилилось в протистояння на Майдані в столиці України – Києві.

 Відбулась зміна влади. На позачергових виборах Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року, в першому турі Президентом обрано Петра Порошенка.  

«Мозковий штурм»

-        Чи може Батьківщина бути нещасливою, страждати, хворіти, і чому це відбувається?

 Найстрашніші події нині відбуваються на Сході України,

Вчитель: В ході неоголошеної російсько-української війни нашим керівництвом було сплановано АТО (Антитерористична операція). В антитерористичній операції (АТО) на сході України сьогодні беруть участь близько 50 тис. бійців. Мужньо тримаються й наші прикордонники. 

(Показ відео про зустріч одеситів прикордонників)

В ході АТО визволено вже ряд міст від сепаратистів та терористів. Міста повертаються до мирного життя, розуміючи, що тільки єдність українців, що тільки розуміння того, що Україна – єдина країна допоможе нам вистояти і розбудовувати свою державу вільною й незалежною. 

Перегляд уривку з фільму «Неоголошена війна. Життя на лінії вогню»

Хвилина мовчання

Учитель. Відомий педагог В. О. Сухомлинський писав: «Найголовніше, найяскравіше, що на все життя западає в серце патріота і що втілює в собі Батьківщину, – це люди». Дійсно, сила України у силі духу її громадян, її впевненість – у готовності таких, як ви, молодих людей, сміливо крокувати дорогою самостійного життя; її краса – у вашій фізичній красі, а також у величі і благородстві помислів, дій.

Перегляд відео про велич людей протягом 2015 року

Учитель. Вибором України завжди була воля, свобода, незалежність, державність, європейськість. Цей вибір ціною власного життя виборювали українські патріоти-герої. Яскравими представниками такого гідного товариства були славетні козаки з їхніми традиціями, правилами, секретами.

1.Робота в групах. Вправа «Порадимося з ВЕЛИКИМИ»

Мета: актуалізувати знання щодо ролі видатних діячів української культури у державотворенні й визвольних змаганнях українського народу, сприяти визначенню власної патріотичної позиції.

Матеріали: цитати відомих культурних діячів, поетів і письменників, педагогів і діячів науки.

Хід проведення:

Учитель об’єднує учнів у три підгрупи за ознакою традиційних символів, що називаються навскидку самими старшокласниками (наприклад: «козак», «верба», «рушник»). Далі групам пропонуються цитати моральних авторитетів української нації щодо проблеми патріотизму, української державності, долі нації тощо.

·                    «Тепер, як ніколи, ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі. Але, йдучи за тими гаслами, ми повинні дбати, щоб вони були не лише «міддю бряцаючою», а найглибшою правдою, для якої варто жити і вмирати» (Олена Теліга).

·                    «Вся історія України — це боротьба двох сил: конструктивної, що скупчує українську потугу, щоб звернути її назовні, і руїнної, що розпорошує її у взаємному самопожиранні та несе розбиття і розклад» (Олег Ольжич).

·                    «Я знаю вас, нащадки запорожців! Я вірю вам і кланяюсь чолом. Дивлюсь на вас – і вірою займаюсь, І б’ю своїм поламаним крилом» (Олександр Олесь).

Наприклад:

Думка, висловлена в цитаті, має бути прокоментована учасниками групи, які  обов’язково пояснюють своє бачення авторського твердження, аргументують власну позицію. На підготовку відводиться 10 хв, наробки групи презентуються перед класом. Представники інших груп і вчитель можуть задавати питання на уточнення або виступати з доповненнями.

4. Вправа «Що таке відданість Україні» (17 хв)

Мета: узагальнити знання учнів про патріотизм, його складники; спонукати до актуалізації емоційного досвіду, пов’язаного з вчинками, що свідчать про відданість.

Бесіда

Перелік орієнтовних запитань:

1. Як ви розумієте вислів «відданість Батьківщині»? (Це одухотворена любов’ю до Батьківщини готовність до соціально значущої діяльності, вірність ідеалам Батьківщини, своєму громадянському обов’язку, готовність відповідально виконувати свої обов’язки; «розчинятися» у своїй справі).

2.        Як учень може виявити відданість Батьківщині? (Насамперед, через соціальну ініціативу і соціально значущу діяльність; через сумлінне виконання власних обов’язків; через готовність зробити щось корисне для класу, школи, громади тощо).

3.        Якщо учні виявлятимуть відданість Батьківщині, чи вплине це на їхніх батьків?

4.        Чи матиме діяльність учня, спрямована на вияв відданості Батьківщині, вплив на його однолітків? У чому це проявлятиметься?

5.        Що, на вашу думку, відчуває учень, який здійснив вчинок, що презентує його відданість Батьківщині?

6.        Чи знаєте ви людей, відданих Батьківщині? Чи знаєте ви учнів, відданих Батьківщині?

7.        Хто може назвати себе відданим Батьківщині? Які ваші вчинки свідчать про це?

8.        Пригадайте, якими були ваші почуття, коли ви здійснили цей вчинок?

9.        Хто бачив чи чув про ваш вчинок? Як відгукнувся про вас? Як відреагували на ваш вчинок вчителі, батьки, друзі?

10.    Чи відчували ви в цей момент повагу до себе? Що ще ви відчували?

11.    Чи хотіли б ви ще виявити відданість Батьківщині?

12.    Що ви готові для цього зробити?

4. Вправа «Три кроки відданості» (20 хв)

Мета: закріпити уявлення про відданість Україні, напрацювати варіанти конкретних дій щодо прояву такої якості.

Обладнання: стікери жовтого і блакитного кольорів; зображення України (карта чи умовні обриси кордону).

Хід проведення:

Варіант 1. Учитель пропонує учням на стікерах жовтого і блакитного кольору зазначити дві дії-вчинки, що є виявом відданості України, які вони планують зробити найближчим часом (протягом одного-двох місяців).

Учні виконують завдання. Після завершення роботи кожен підходить до умовного зображення України, ліпить на нього стікери з написами, озвучуючи «свої кроки».

5. Вправа на завершення «Від серця до серця» (8 хв)

Мета: позитивне завершення уроку, наснаження на вияв уваги, доброти, чуйності до однокласників.

Хід проведення:

Учням пропонується стати у велике коло і побажати щось приємне своєму сусідові, який стоїть ліворуч. Вербальний посил супроводжується покладанням лівої руки на плече сусіда, а правої – на власне серце. Таким чином утворюється «сердечно центроване коло».

Усі учні беруться за руки і промовляють «Всім серцем любім Україну свою – і вічні ми будемо з нею»

2.Завершення роботи. Вправа «Піраміда позитивних вражень» (10 хв)

Мета: закріпити позитивну емоційну атмосферу за результатами проведеного уроку.

Хід проведення

Заключне слово учителя: ось і добігає кінця наш перший урок в цьому навчальному році. На підсумок пропоную кожному з вас вийти до центру кола з простягнутою долонею вниз рукою і сказати про те, яке здобуте сьогодні під час уроку позитивне відчуття він закладає до основи піраміди. (Долоні учнів поступово накладаються одна на одну – утворюється «піраміда позитивних вражень»).

Дякую всім за злагоджену роботу, результати якої ще раз довели, що єдність, спільна праця – то потужна сила.

Отже, пам’ятаймо про це повсякденно, робімо для нашої єдності кожен по силам своїм – і віримо у наше мирне, щасливе майбутнє. А на завершення дозвольте подарувати вам оптимістичну пісню у виконанні Тіни Кароль та учасників шоу «Голос діти» - «Україна – це ми»

Бесіда:
-    Якими рисами можуть пишатися українці? (Працьовиті, дбайливі, мудрі, винахідливі, співучі, творчі, талановиті, відповідальні тощо).
-    Чи можемо ми зміцнити свою державу, піднести на належний рівень престиж України? (Так, у нашої країни гідне майбутнє - це велика держава в центрі Європи, зі своїм важливим духовним та інтелектуальним потенціалом; для зміцнення держави необхідно вірити і діяти).
-    Який внесок українців у розвиток держави? (Наукові винаходи, дослідження історичних пам’яток, спортивні досягнення тощо).
-    Яким може бути ваш власний внесок у розвиток української нації? (Отримати якісну освіту; обрати професію, яка принесе користь державі в майбутньому; розвивати патріотичні почуття; вивчати, підтримувати та популяризувати українську культуру та національні традиції).
Мозковий штурм поняття “Україна”

Ви отримали багато інформації щодо становлення України як держави. То ж давайте підсумуємо почуте і разом заповнимо наступну схему: (учні називають свої варіанти, вчитель записує на дошці)

ДЕРЖАВА= СУВЕРЕННА ТЕРИТОРІЯ - НАРОД – ЗАКОНИ – ТРАДИЦІЇ – ЗВИЧАЇ - ДЕРЖАВНА МОВА - СИМВОЛИ-ДЕМОКРАТІЯ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ДУХ

Мозковий штурм поняття “народ”

                Що означає поняття « народ»?

НАРОД = Я-ДРУЗІ-УЧНІ КЛАСУ,ШКОЛИ-МОЯ СІМЯ-РОДИЧІ-ЗНАЙОМІ

Класний керівник. Якщо врахувати, що в Україні 47 мільйонів Я, ми можемо вивести формулу українського народу: Я х 47 млн. = український народ (Україна). А Україна - це її історія, народ, територія, звичаї, традиції, закони.

            Отже, поняття Я, Ми, Народ  не існують окремо, вони взаємопов’язані і існують у ланцюгу: Я-МИ=НАРОД

Класний керівник.  Отже, про Україну як державу можна говорити до безкінечності і шукати все нові і нові її ознаки. Проте боротьба за національну культуру, за українську мову, а відтак і за держа­ву, зважаючи на події сьогодення,  ще попереду. Базовими рисами майбутнього мають стати ви­сока професійність, творчість, комунікативна ду­ховність, які формуватимуть у різних верств і груп населення виважені духовні та моральні орієнти­ри, життєві цінності, закладатимуть підвалини відповідної соціальної поведінки.

Сьогодні кожному громадянинові нашої держа­ви зрозуміло, що Україну чекає тернистий, важ­кий і довгий шлях входження у світовий простір. Шлях України — це шлях побудови самостійної демократичної незалежної правової держави, а не держави тільки етнічної. У цьому — джерело на­шої внутрішньої стабільності і міжнаціональної злагоди.

Підведення підсумків.

Класний керівник. Ви — майбутнє України. Яке стоїть перед вами завдання сьогодні?

( Сво­їми знаннями, працею, здобутками підносити  культуру України, своїми досягненнями славити  її. Бути гідними своїх предків, любити рідну землю так, як заповідав великий Тарас, берегти волю і не­залежність України, поважати свій народ і його мелодійну мову. Шанувати себе і свою гідність.)

ЄДИНА УКРАЇНА

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.