с. Біленьке. Біленьківська філія І-ІІ ступенів ОЗ "Шабівський ЗЗСО І - ІІІ ступенів"

 





Українська мова та література

Урок №6

Тема. Відмінювання порядкових числівників. Написання разом порядкових числівників на

 -тисячний

Мета: навчити учнів відміняти порядкові числівники, сприяти зміцненню навичок написання відмінкових закінчень у порядкових числівниках та правопису числівників на –тисячний; розвивати творчі вміння використовувати порядкові числівники різних відмінкових форм у власних висловлюваннях; підвищувати мовленнєву культуру учнів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: презентація, кольорові рибки.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

1.     «Рибки»

-         Зараз ми перевіримо вашу емоційну готовність до уроку. Виберіть рибку, колір якої вам найбільше подобається саме зараз. (Учням пропонуються на вибір різнокольорові рибки – жовті, червоні, сині, зелені)

У різних народів існує міф про те, що риба перевозить сонце, яке долає свій шлях уночі в океані. Жовтий колір рибки свідчить: ви готові до активної роботи.

У добу середньовіччя риба стала символом духовної сутності, що прихована під покровом речей, які ми бачимо. В алхімічній традиції риба тлумачиться як символ містичного переродження. Ті з вас, хто обрав червону рибку, у цю хвилину насторожені, можливо, не готові до роботи, але здатні до «перетворення».

Риба – символ родючості, життєдайності. Вибір синьої рибки свідчить, що під час роботи на уроці ви не тільки успішно впораєтеся із завданням, а й виявите вміння творчо мислити.

За японською міфологією опорою Землі є гігантська рибина. На цій рибині тримається Земля. Якщо ваш вибір – зелена рибка, то ви готові до розв’язання серйозних проблем.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Запишіть у зошити тему уроку й доповніть речення.

Я повинен (повинна): навчитися… , дізнатися .., сформувати ... і розвивати .., збагачувати...

ІV. Актуалізація знань учнів

1.     Гра «Закінчи речення»

-         Доповніть речення

Числівники, які означають порядок при лічбі, називаються…

Порядкові числівники змінюються за…

У складних числівниках на –дцять, -десят змінюється…

У родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках числівники від п'яти до десяти та складні числівники на –дцять, -десят мають…

Числівники від одинадцяти до дев'ятнадцяти мають наголос на складі…

Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного та знахідного, мають закінчення…

Складні числівники на означення сотень відмінюються …

Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як…

У складених кількісних числівниках відмінюється…

Дробові числівники відмінюються в чисельнику, як…, а в знаменнику – як…

Числівники півтора, півтори, півтораста … відмінюються.

При числівниках два, три, чотири іменник уживається у формі…

2.     Гра  «Третє зайве» (коментування «ланцюжком»).

- Визначте та запишіть «третє зайве», спираючись на знання морфологічних особливостей числівників.

Два, десять, сорок шість;

п'ятеро, одинадцятеро, дванадцять;

сім, один, одна;

чотири, сьомий, двадцятий;

одна друга, дев'ять, сорок;

кільканадцять, п'ятнадцять, вісімнадцять;

четвірко, трійко, шість;

кілька, декілька, сто.

3.     Тренувальна вправа

-         Записати числа словами, поставити їх в формі родового, давального та орудного відмінків: 545, 502, 189, 36, 25. Для слабких учнів: 71, 43. 85, 13. 4.

V. Сприймання та усвідомлення нових знань

1. Творче спостереження над мовним  матеріалом

- Від кількісних числівників дев’ять, тринадцять, тридцять сім, тисяча дев’ятсот сімдесят чотири утворити порядкові.

- Провідміняти прикметники веселий, давній, а також порядкові числівники сьомий, тринадцятий. Які особливості відмінювання цих слів? (Порядкові числівники відмінюються так само, як прикметники твердої та м’якої груп.)

2.     Пояснення вчителя.

-         Порядкові числівники, крім числівника «третій», відмінюються, як прикметники твердої групи (другий, другому, другого).

-         У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово (п’ятдесят дев’ятому ).

Н.

другий

триста вісімдесят другий

Р.

другого

триста вісімдесят другого

Д.

другому

триста вісімдесят другому

З.

другий

триста вісімдесят другий

О.

другим

триста вісімдесят другим

М.

(на) другому

(на) триста вісімдесят другому

 

- Порядкові числівники, що закінчуються на –сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, пишуться разом. Їх не слід плутати зі складними прикметниками.

3. Розподільний диктант

- Записати у дві колонки порядкові числівники та складні прикметники. Порядкові числівники поставити у формі родового та орудного відмінків.

Вісімдесятирічний, вісімдесятий, шістдесят сьомий, шістдесятиденнний, двісті двадцять п’ять, двотисячний, двомільйонний.

4.     Творче конструювання

- Перепишіть, подані в дужках числівники ставлячи в потрібному відмінку. Визначте відмінок, число й рід числівників.

Кома й крапка – найдавніші розділові знаки, вони з’явилися в перших друкованих книгах у (шістнадцятий) столітті. (З журналу). Дівчина крутнула тумблер радіоприймача, і салон машини наповнили звуки (вісімнадцятий) століття. (П. Загребельний). В (двадцять перший)  вагоні всі поснули, всі в полоні віртуальних сновидінь. (Ю. Рибчинський). Про гривню як грошову одиницю України йдеться в (дев’яносто дев’ята) статті Конституції.

- Від чого залежить рід, число й відмінок порядкового числівника?

5. Пояснювальне письмо

- Прочитати. Пояснити утворення та правопис складних числівників.

Двохсотий, шестисотий, стотридцятичотирьохтисячний, вісімдесятитисячний, трьохсотвісімдесятип'ятимільйонний.

         6. Пояснення вчителя.

         Для позначення дат використовуються порядкові числівники у сполученні з іменниками, причому числівники у словосполученнях відмінюються, а іменники – назви місяців – вживаються в Р. в. одн.:

-         першого січня, по перше січня, до першого січня;

-         друге лютого, другого лютого, до другого лютого.

7. Творче завдання.

Провідміняйте словосполучення: 7 березня, 24 листопада, 15 жовтня. Поясніть написання числівників. Складіть 3 речення.

8. Пояснення вчителя.     

Для позначення знаменних дат в порядковий числівник пишеться з великої літери: Перше травня, з Восьмим березня.

Якщо ж порядковий числівник у складній назві пишеться цифрою, то назву місяця треба писати з великої літери:  1Травня, 8 Березня.

9. Творча робота

- дайте усну відповідь на запитання «О котрій годині?», якщо годинник показує 6:30, 10:15, 13:45, 16:10, 16:55, 23:20.

10. Інтелектуальна розминка

- Учні зачитують прислів’я та загадки, в яких вживаються порядкові числівники (завдання виконувалось дома).

              11.  Дослідження-зіставлення з елементами творчого конструювання

-  Прочитати сполучення числівників з іншими частинами мови у двох колонках. Запам’ятати вживання числівників. (Презентація 6. Культура мовлення) Скласти речення із правильно вжитими словосполученнями. Визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

 

 

 

VІ. Рефлексія

На уроці я зрозумів…

Я зумів….

Я знав…

Найбільше труднощі я відчув …

Мені б хотілося ще …

VІІ. Домашнє завдання

1.     Теоретичний матеріал вивчити.

2.     Скласти і записати твір-розповідь «Мій робочий день», використавши порядкові числівники.

 

Урок №5

Тема. Відмінювання кількісних числівників (система вправ)

Мета: навчити учнів відміняти прості й складені кількісні числівники, сприяти зміцненню навичок написання відмінкових закінчень кількісних числівників; розвивати творчі вміння використовувати прості складені кількісні числівники різних відмінкових форм у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історичних пам’яток рідного краю;підвищувати мовленнєву культуру учнів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Обладнання: презентація, картки для вправи-редагування.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

1.     Психологічна настанова щодо вивчення теми

Притча «Тут усе роблять грунтовно»

Коли сільський суддя хворів, його обов’язки виконував Ходжа Насреддін. Одного разу до суду вбіг чужоземець і закричав: «На мене напали й пограбували! Хтось біля самого села викрав мій одяг і чоботи! Злодій десь тут, у селі!» Насреддін подивився на чоловіка і сказав: «Я бачу, злодій не вкрав твою нижню сорочку, чи не так?» Чужоземець відповів збентежено: «Ні, не вкрав». Ходжа подумав хвилину, потім сказав: «У такому випадку злодій не з нашого села, тут усе роблять ґрунтовно».

Сьогодні на уроці ми ґрунтовно опрацюємо відмінювання кількісних числівників.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Запишіть у зошити тему уроку й доповніть речення.

Я повинен (повинна): навчитися… , дізнатися .., сформувати ... і розвивати .., збагачувати...

ІV. Сприйняття та усвідомлення нових знань.

1.     Колективна робота з текстом

-         Прочитати текст. Дібрати заголовок. Чи можете доповнити його іншою інформацією.

Це історико-архітектурний пам’ятник ХІІІ – ХУ ст.. н.е. Знаходиться фортеця в м. Білгород-Дністровському Одеської області. Вона є однією з найбільших середньовічних фортець в Україні. Периметр її стін становить 2,5 км, а загальна площа – більше 9 га. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 метрів, а висота стін та башт – від 5 до 15 метрів. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману. З інших 3 боків фортецю оточує рів, сучасна глибина якого сягає 13-14 метрів. Акерманська фортеця визнана одним із 7 див України.

-         Списати, замінюючи цифри словами.

2. Словниковий диктант. Пояснити вживання та невживання м’якого знака.

П’ять, п’ятьома, п’ятнадцять, п’ятдесят, п’ятдесятьома, п’ятсот, п’ятьмастами, п’ятнадцятьох, сім, вісім, десять, шістьма, шістдесят, шістсот, шістдесятьом, шістдесятьох, сімдесятьом.

2.     Робота над виробленням орфоепічних норм

-         Прочитати вголос арифметичні дії. Чи відчуваєте ви труднощі у вимові? У зв’язку з чим це відбувається?

До 128 + 84, 735+17, 978 + 24, 362+21. Від 493- 99, 1976 – 18, 168 – 19

-         Як відмінюються складені кількісні числівники?

3.     Робота над виробленням орфографічних вмінь

-         Записати подані числівники словами у формі родового, давального та орудного відмінків. Поясніть їх правопис. Виділити закінчення.

48, 187, 322, 1954, 319, 498, 63.

-         Визначте будову поданих числівників.

4.     Дослідження-аналіз

-         Прочитати числівники разом з іменниками. Усно провідміняти 3-4 словосполучення.

Шість діб, дев’ятнадцять підручників, сім учнів, сорок учнів, тисяча вісімсот тридцять другий рік, тридцять п’ять копійок.

 

5.      Попереджувальний диктант.

-          Переписати, цифри замінюючи відповідними словами. Визначити відмінки числівників.

За шкалою розумового розвитку, яку запропонували швейцарські вчені, перше місце в природі посідає людина. Вона має до 214 балів. Дельфін наділений приблизно 195 балами. На третьому місці – слон. Він має до 150 балів. Мавпа - до 63. Зебра – до 42, жирафа – до 38, лисиця – до 28 балів. Найтупішим визнали бегемота, який набирає усього 18 очок (За В. Мезенцевим). Коршуни та грифи живуть більше 100 років. До 100 літ доживають стерв’ятники. До 80 можуть жити беркути, кондори, дикі гуси. А от качка живе до 40 років. Найдовша тривалість життя – у соколів. Вони доживають до 160 – 170 літ. Папуга в неволі може жити до 135З (З  географічного календаря).

6.     Вправа – редагування

-         Відредагуйте подані словосполучення.

        Дві дівчата, три  кури, два селяни, чотири очі, стотридцять три телята,чотири коней, Микола приніс двоє відер води. У класі знаходиться двадцять три дівчат. Я купив троє книжок. На початку двадцяте століття з’явився український переклад Біблії. Треба поспішати, вже дві години. Музей зачиняється в шість годин. Вони пробігли дві десятих кілометрів. Три брата зустрілися після довгої розлуки.

7.     Творча самостійна робота в парах

А)  Запишіть подані приклади словами (двома способами).

85,7 + 12,4;  825-405;  126, 7-16,9; 40-26;  3/5+1/3; 68+15.

       Б)   Записати цифри словами.

До 478 додати 16; від 5309 відняти 372;  від 65 відняти суму чисел 24 і 7; сума чисел дорівнює 256;  скільки разів 15 міститься в 949.

         8.  Дослідження-зіставлення з елементами творчого конструювання

-  Прочитати сполучення числівників з іншими частинами мови у двох колонках. Запам’ятати вживання числівників. (Презентація 5. Культура мовлення) Скласти речення із правильно вжитими словосполученнями. Визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

 

 

 

V. Рефлексія

На уроці я зрозумів…

Я зумів….

Я знав…

Найбільше труднощі я відчув …

Мені б хотілося ще …

VІ. Домашнє завдання

1.     Скласти зв’язну відповідь про відмінювання кількісних числівників

2.     Скласти 6 прикладів на віднімання та додавання, записавши цифри словами.

3.     Записати загадки, прислів’я , в яких вживаються порядкові числівники.

 

Урок №3

Тема. Числівник прості, складні й складені. Роздільне написання складених числівників.

Мета: навчити учнів розрізняти прості, складні і складені числівники, сприяти зміцненню вмінь і навичок їх правопису; формувати загально- пізнавальні вміння знаходити прості, складні, складені числівники у текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати прості, складні і складені числівники у власних висловлюваннях відповідно до мовленнєвої ситуації; підвищувати мовленнєву культуру учнів.

Тип уроку: урок формування практичних вмінь і навичок

Обладнання: презентація, картки для індивідуального завдання

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

1.     Психологічна настанова щодо вивчення теми. Ознайомлення із структурою уроку

Зібратися разом – це початок.

Триматися разом – це прогрес.

Працювати разом – це успіх.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Актуалізація знань учнів

1. «Мозковий штурм».

1. На що вказує числівник ?   …

2.На які питання відповідає числівник?   …

3.Розряди числівників за значенням …

4.Види кількісних числівників …

5. Граматичні категорії порядкових числівників  …

2. Розподільний диктант.

Завдання: записати числівники в дві колонки: в пер­шу — кількісні, в другу — порядкові.

Двадцять п'ять, шестеро, чет­вертого, сто, дев’ятий, три дев'ятих, семисотий, тринадцятий, сто, перший, вісім, двадцять, сороковий, двадцять сьомий, чотири, шостий, десята, п’ятдесят, шістсот, п’ятнадцяте, дві третіх, четверо, сімдесятий, багато.

 

3. Творче конструювання (індивідуальне завдання)

Завдання: записати з кожної групи слів речення, поставивши слова в потрібній формі.

1) П'ять, хлопці, іти, ліс. 2) Четвірка, гребці, почати, тренувати 3)Десять, три, остача, ділиться. 4) Четвірка, диктант, бути, засмучений 5) Сотня, бути, підрозділ, козацький, військо.

V. Сприйняття та усвідомлення нових знань

1. Проблемне питання:

- А чому числівник сто сорок один означає одне число, а пишеться трьома словами?

2. «Мозковий штурм»

(мета в тому, щоб зібрати ідеї щодо проблеми, яка вирішується).

- Скажіть чим відрізняються слова сім, сімнадцять, сімдесят сім?

(Слово сім складається тільки з кореня. Слово сімнадцять створене з двох коренів. Числівник сімдесят сім утворений з двох слів).

- Який висновок ми зробимо про те, які ж є числівники за будовою і як вони пишуться?

- Порівняємо висновки, зроблені нами, з матеріалом підручника .

Підсумок вчителя: числівники поділяються на прості, складні та складені. Прості мають один корінь, складні утворені поєднанням двох коренів, а складені складаються з двох і більше простих і складених числівників. Складні пишемо разом; складені окремо.

3.     Розподільний диктант.
Завдання: числівники прості та складені записати у дві колонки.

Двадцять, тридцять п’ять, сорок восьмий, сто п’ятдесят дев’ять, сімнадцятий, десять, дев’яносто два, шістнадцять, тисяча сімсот п’ятнадцятий.

4.     Диктант із коментуванням.

Завдання: числівники підкреслити, вказати вид за будовою.

Назад тому за двісті літ гора миленько зеленіла… (С.Руданський). Цей дуб розлогий над ставком, йому не менш, як триста! (О.Корж ). То до чого нам бажати літ прожити вісімсот, коли ми їх марно тратим, розкидаєм, як пісок? (Г.Сковорода). У Шевченковому “Кобзарі” слово “калина” вжите 360 разів! (З журналу.) Важлива роль жінки в сім'ї відображена в приказці: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка за три» (З кн.. «Українське народознавство»). Сорок літ і триста падали з нас бризки… Триста літ і сорок розпинав нас ворог (О.Гижа). По сьогодні в Софійському університеті зберігається бібліотека українського вченого Михайла Драгоманова. Вона складає чотири тисячі триста п’ятдесят книжок (З календ.) Дослідник терпить сотні раз поразки, але зневірі місця не дає. І ось в п’ятсотий раз чарівна казка в реторті дійсністю стає (Ю.Клен ). І місто встає осіянне, в якому співати я звик. Мені тридцять вісім? Омана! Мені вісімнадцятий рік! (В.Сосюра). Лісорубів тих у лісі налічив я двадцять вісім (М. Познанська).

5.     Робота в парах

  Завдання: прочитайте, визначте будову числівника, запишіть їх словами.

       69 підручників, 253 грн.45коп., 63 тисячі, 586 мільйонів, 75 мільярдів.

    6.  Дослідження-зіставлення з елементами творчого конструювання

-  Прочитати сполучення числівників з іншими частинами мови у двох колонках. Запам’ятати вживання числівників. (Презентація 3. Культура мовлення) Скласти речення із правильно вжитими словосполученнями. Визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

 

 

 

VI.Рефлексія

Я знаю...

Я вмію...

Я можу...

VІІ. Домашнє завдання

1.     Теоретичний матеріал вивчити

2.     Записати словосполучення , замінивши цифри словами

68 зошитів, 246, 75 копійок, 68, 78 мільйонів, 32.

3.     Для учнів високого рівня: скласти ребуси з числівниками

 

 

 

 

 

 

Тема. Життєвий подвиг Лесі українки. Тема гармонійного єднання людини із природою у поезії Л. Українки «Давня весна».

 

Мета проекту: поглибити знання  учнів про життєвий та творчий шлях Лесі Українки. Вчити учнів здійснювати проектну діяльність на основі досліджень; самостійно опрацьовувати нову інформацію, виділяти найголовніше.

Формувати комунікативну (РМ), соціальну (робота в групах), полікультурну (розширення кругозору), інформаційну (вміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел) компетенції.

Розвивати зв’язне мовлення; мислення,  увагу та уяву, творчі здібності, заохочувати пізнавальну діяльність.

Виховувати інтерес до пошукової роботи, толерантність, естетичні смаки, відчуття прекрасного.

Освітні технології: проектна технологія, технологія кооперативного навчання, використання інформаційних та комунікаційних технологій.

Тип уроку: урок-проект.

Обладнання: комп’ютер, мікрофон, записи музичних творів, портрет Л. Українки, вислови

 

Хід уроку

І. Організація класу. З’ясування емоційної готовності до уроку.

Одного дня Хінг Ші сидів на березі невеликого,

але дуже мальовничого озера з одним зі своїх учнів.

Досконалість природи, її збалансованість і чисто-

та мимоволі породжували думки про гармонію. Тому

через деякий час Хінг Ші звернувся до учня із запи-

танням:

— Янг Чі, скажи, коли, на твою думку, наступить

повна гармонія у стосунках між людьми?

— Напевно, коли всі люди прийдуть до єдиної

думки, коли будуть мислити однаково. Тоді не буде

ні розбіжностей, ні непорозумінь, — мрійливо відпо-

вів учень.

Мудрець посміхнувся і сказав:

— Гармонія в людських стосунках стане можли-

вою лише тоді, коли кожна людина буде прагнути не

до єднання думки, а до поваги права іншої людини

на вираження власної індивідуальності.

-         Як досягти гармонії між людьми?

-         Як досягти гармонії між природою і людиною?

 

 

ІІ. Оголошення теми уроку.

Епіграф:

Ні! Я жива, я вічно буду жити!

Бо в серці маю те, що не вмирає

Л. Українка

 

ІІІ. Обговорення й узгодження цілей та плану роботи.

ІУ. Визначення особистісної значущості виучуваного матеріалу. (“Незакінчене речення”: “На мій погляд, з творчістю Лесі Українки варто ознайомитися, тому що…”).

 

Іван  Франко писав  у  статті  про Лесю Українку: «Від  часу  Шевченкового «Поховайте  та  вставайте, кайдани  порвіте»  Україна  не  чула  такого  сильного, гарячого  та  поетичного  слова, як  із  уст  сеї  слабосилої, хворої  дівчини».

 

У. Виступ груп із презентаціями

 

 

Група

Завдання

Результати

«Літературознавці»

Дібрати матеріал (який має інформаційну, пізнавальну цінність) про дитинство та життя Л.Українки.

Створення сторінки «Літературознавча»

«Дослідники»

Дослідити інформацію про  літературну діяльність поетеси.

Сторінка «Дослідницька»

«Мистецтвознавці»

Дібрати матеріал про вшанування пам’яті Лесі Українки.

Сторінка «Вшанування пам’яті»

УІ. Презентації (презентації додаються)

 

Сторінка перша «Літературознавча»

 

          Учитель: В історії назавжди залишаються овіяні особливою всенародною любов’ю імена, які люди промовляють з гордістю і повагою.

Перегляд презентації.      

 

Сторінка друга  «Дослідницька»

 

 

 

Сторінка третя «Вшанування пам’яті»

 

 

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

ЛЕСЯ УКРАЇНКА - ХТО ВОНА?

 

 

 

Велика поетеса

 

Творча особистість

 

Драматург

 

Видатна людина

 

Таланов.

перекладач

 

Багатогран

на людина

 

Поліглот

(знала 12 мов)

 

 

УІІ. Робота над поезією «Давня весна»

 

1.Слово вчителя

- Свій творчий шлях Леся Українка розпочала дуже рано: її перший вірш “Надія” написаний у 9-річному віці, а перша поетична збірка побачила світ, коли її авторці йшов 21 рік. Це справді була весна Лесиного життя. Весна, у якій зародилася її поетична творчість. Один з “плодів” цієї весни – поезія “Давня весна”.

 

2.Слухання вірша. Учитель читає вірш напам’ять.

-Які дві картини протиставляються у вірші?

(Прихід пахучої, буйної весни і стан поетеси).

3.Мовчазне читання учнями.

Завдання: 1 група – які художні засоби вживає поетеса для характеристики весни? (весела, щедра, мила, промінням грала, сипала квітки).

2 група – Про що свідчить вислів «весна летіла...», мов стокрила...»? (Весна настала дуже швидко).

3 група – Чому так багато дієслів використовує поетеса? (Все у русі, стан природи змінюється на очах).

4 група -   Що ми можемо сказати про ліричну героїню вірша, чиїми очима подано ці картини?  (Ніжна, лірична, надзвичайно чутлива до краси природи, до слова).

4. Робота за замістом поезії

-Як ви думаєте, чому вірш названо «Давня весна», а не просто «Весна?» (Враження від весни, яку згадує поетеса, було таким сильним, що воно не забулося і через багато років).

 

«Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала…»

 

- Який же це дарунок? (Цвіт яблуні, зелень листя, подув вітру, пісні пташок, шепіт гаю…). А що, це справді можна вважати дарунком? В нашому повсякденному розумінні дарунок – це, здається, щось інше (Відповіді учнів).

-         Про що ця поезія? (Про вміння бачити красу світу, вміння радіти йому, кожній хвилині життя, про повноту життя).

-         Яким кольором ви передали б настрій окремих рядків? (Учні створюють кольоровий “портрет” вірша).

 

5. Перегляд картини І.Левітана «Більша вода». Бесіда:

- Якою постає перед нами картина весни?

- Які барви переважають на картині? Чому саме такі?

- Чи такою вам уявляється ця пора року?

- Яку картину намалювали б ви? Які кольори у ній переважали б?

6. Прослуховування музичого етюда Шопена «Перший день весни»

- Що ви відчували під час прослуховування мелодії?

- Чи уявлялася вам картина І. Левітана?

7. Прослуховування пісні «Давня весна» у виконанні Кубанського козачого хору.

- Чи можливе поєднання трьох видів мистецтва: музики, живопису і слова?

 

IV. Підсумок. Рефлексія.

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

ЛЕСЯ УКРАЇНКА - ЯКА ВОНА?

 

Скласти сенкан «Леся Українка»

 

Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий  вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як прозвали її, несла вона вогонь своїх поезій, цю іскру Божу за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків. То ж нехай звучить серед нас слово.

 

 

 

 

 

 

Урок №19                                        РМ №5                                      7 клас                     

Тема. Письмовий докладний переказ  розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини

Мета: повторити відомості про стилі та типи мовлення; формувати вміння переказувати розповідний текст,  що містить опис зовнішності людини; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу; сприяти збагаченню словника учнів; виховувати почуття поваги до культурної спадщини нашого народу.

Обладнання: комп’ютер, презентація «Автопортрети Т.Г. Шевченка», плакат «Автопортрет», рибки, мікрофон, мелодія «Шум моря»; таблиці «Типи та стилі мовлення».

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Емоційне налаштування на урок

«Рибки» ( Учням пропонуються на вибір різнокольорові рибки – жовті, червоні, сині, зелені; звучить мелодія «Шум моря»)

-         Зараз ми перевіримо вашу емоційну готовність до уроку. Виберіть рибку, колір якої вам найбільше подобається саме зараз. У різних народів існує міф про те, що риба перевозить сонце, яке долає свій шлях уночі в океані. Жовтий колір рибки свідчить: ви готові до активної роботи.

У добу середньовіччя риба стала символом духовної сутності, що прихована під покровом речей, які ми бачимо. В алхімічній традиції риба тлумачиться як символ містичного переродження. Ті з вас. Хто обрав червону рибку, у цю хвилину насторожені, можливо, не готові до роботи, але здатні до «перетворення». Риба – символ родючості, життєдайності. Вибір синьої рибки свідчить, що під час роботи на уроці ви не тільки успішно впораєтеся із завданням, а й виявите вміння творчо мислити. За японською міфологією опорою Землі є гігантська рибина. На цій рибині тримається земля. Якщо ваш вибір – зелена рибка, то ви готові до розв’язання серйозних проблем.

Бажаю сьогодні всім, яку б ви рибку не вибрали, успішно впоратися із завданням.

ІІІ. Повідомлення теми уроку

ІУ. Визначення мети уроку

Повторити відомості про …

Формувати вміння ….

Розвивати …

 

У. Актуалізація знань учнів.

1. Вікторина

- Які типи мовлення відомі?

- Які стилі мовлення вам відомі?

- Як називається зображення зовнішності людини в живописі, літературі.

- Назвіть засоби, якими користуються для зображення зовнішності людини художники (фарби, пензлик, палітра, тінь, кольори).

- Як створює портрет людини письменник, за допомогою чого? (За допомогою слів, художніх засобів)

- Для чого опис зовнішності людини вводиться в художній твір? ( Щоб уявити людину, розкрити деякі риси характеру).

- Що є «відомим» і «новим» в описі зовнішності людини? («відоме» - предмет або його частини, «нове» - ознаки)

- У яких стилях може бути складений опис зовнішності людини? Яка мета кожного з них? (Мета наукового – об’єктивно і точно передати особливості вигляду людини. Усі слова вживаються в прямому значенні. Мета художнього опису – створити образ людини, емоційно вплинути на читача чи слухача. Використовуються художні засоби)

- Коли використовується діловий опис?

- У яких творах зустрічались з описом зовнішності людини?

- Впізнай героя твору за описом (додаток 1)

УІ. Опрацювання нового матеріалу

Лунає пісня «Реве та стогне Дніпр широкий». На фоні музики вчитель читає слова І. Франка: «Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у іржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише після смерті – невмирущу славу…»

-         Кого так влучно міг охарактеризувати відомий український письменник І. Франко, чому ці слова лунали на фоні даного музичного уривку?

 

 

1.     Повідомлення учнів про життя та творчість Т. Шевченка

2.     Презентація «Автопортрети Т. Шевченка»

3.     Первинне прослуховування тексту «Автопортрет Т. Шевченка»

(За Д. Красицьким, додаток 3)

-         До якого стилю належить текст?

4.     Словникова робота (додаток 2)

З’ясувати значення слів автопортрет, мольберт, олія, акварель, пензель, підмальовок, вилиці.

Автопортрет- власний портрет;  мольберт – підставка, на якій художник установлює підрамник з полотном, картон для малювання; олія – рідка жирова речовина;  акварель – фарба на рослинному клею, що розводяться водою; пензель – прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби; підмальовок -      ; вилиці – опукла кістка черепа, що міститься між оком і верхньою щелепою.

-         До якої форми дієслова належать слова змарніле, зачаєна, перерізане, переломлені?

-         Допишіть до них означувані слова (обличчя, втома, чоло, переломлені вуста).

-         Визначити в утворених словосполученнях «відоме» й «нове».

-         Скільки років було Тарасові?

-         Про що свідчить стрімкий поворот голови?

5.     Повторне читання тексту вчителем та складання плану.

1.     Що як написати автопортрет олією?

2.     Найважче намалювати самого себе.

3.     Бліде лице в овалі полотна.

4.      Позападалі очі, виступили вилиці після хвороби.

5.     Зачаєна в очах утома, перерізане зморшкою чоло.

6.     Безрадісний вираз блідого лиця.

7.     Скільки кривди навкруги!

8.     Що засвідчує крутий поворот голови?

6.     Робота на чернетках

УІІ. Підсумок уроку

«Мікрофон»

-         На уроці я дізнався…

УІІІ. Домашнє завдання

Закінчити роботу на чернетці.

 

 

 

Додаток №1

1.     Була вона й сама така пухка,  як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовтогарячу квіточку-братку. ( Хуха Моховинка)

2.     Сьогодні рано святий Миколай виліпив мене з небесної глини. Придивіться, яка вона блакитна. І оживив мене своїм духом… Нечуваний синій звір, весь у колючках та з таким здоровенним, мов з міді вилитим, хвостом… (Лис із казки «Фарбований Лис»).

3.     Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям. (Тугар Вовк із повісті «Захар Бекркут»).

4.     Ніжна, добра, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем. (Мирослава із повісті «Захар Беркут»)

5.     Наче біс якийсь сидів у хлопцеві. Усі діти як діти. А йому неодмінно, щоб битися. Спокій був його ворогом. (Федько із повісті «Федько-халамидник»).

 

 

 

Додаток №2

 

Словникова робота

З’ясувати значення слів автопортрет, мольберт, олія, акварель, пензель, підмальовок, вилиці.

Автопортрет- власний портрет;  мольберт – підставка, на якій художник установлює підрамник з полотном, картон для малювання; олія – рідка жирова речовина;  акварель – фарба на рослинному клею, що розводяться водою; пензель – прикріплений до ручки пучок щетини, волосу або шерсті, що використовується для нанесення фарби; підмальовок -      ; вилиці – опукла кістка черепа, що міститься між оком і верхньою щелепою.

-        До якої форми дієслова належать слова змарніле, зачаєна, перерізане, переломлені?

-        Допишіть до них означувані слова (обличчя, втома, чоло, переломлені вуста).

-        Визначити в утворених словосполученнях «відоме» й «нове».

Допоміжні слова: пильно, темний овал полотна, бліде й змарніле обличчя, очі позападали, невеликі темні очі, глибока зморшка,  безрадісний вираз, нищіють, натхненно.

 

 

 

Додаток №3

 

Автопортрет Т. Шевченка

Ніколи раніше не малював Тарас олією. Звик до акварелі, виходило непогано. А що як спробувати написати олією автопортрет? Кажуть самого себе малювати найважче. Ніби й знаєш себе добре, а спробуй передати на полотні свій характер, настрій. Показати усе те, що в тебе на душі…

Тарас відчинив навстіж вікно, поставив біля себе велике дзеркало. Пильно й прискіпливо почав роздивлятися кожну рисочку свого обличчя. Ніби бачив себе вперше. Зробив підмальовок, тоді взявся за пензлі. Невдовзі з темного овалу полотна виступило бліде й змарніле юнацьке обличчя. Тарас нещодавно перехворів. Тому очі глибоко позападали,вилиці виступили чіткіше.

Сумна втома зачаєна в невеликих темних очах. Глибокою зморшкою перерізане високе світле чоло. Гірко переломлені вуста. Безрадісний вираз застиг на блідому обличчі.

Тарасові – 26 років. Лише два роки минуло, як він викуплений з кріпацтва. Та нищіють у рабстві сестри і брати. Скільки кривди та горя навкруги!. Стрімкий поворот голови, енергійний рух портретованого назустріч глядачеві засвідчує силу духу, незламність, прагнення боротьби. Адже вийшов уже перший Тарасів «Кобзар». Вже відчув юнак у собі силу таланту поета, а тепер ось перед мольбертом і художника!.

Робота посувалась швидко, Тарас малював натхненно та впевнено. Тоді поклав пензель, відступив від портрета та почав пильно роздивлятися самого себе (За Д. Красицьким).

 

 

 

Використана література:

1.     Коваленко Л. Емоційне налаштування на урок – запорука успішної діяльності учнів // Українська мова та література – 2010. - №26-28. –

С. 18.

     2. Франко І.Я. Вибране.

 

 

 

 

 

 

 

ЧИСЛІВНИК

ЦИКЛ УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ

6 КЛАС

               

                 Автор:

                                Кравцова Тетяна Олександрівна

                                             Вчитель української мови та літератури

                                                      Біленьківська загальноосвітня школа І-ІІ ст.

                                                   Білгород-Дністровський район                                                      

     Одеська область

 

 

 

 

 

Урок №1

Тема. Числівник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: сформувати уявлення про числівник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак числівників; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити числівники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати числівники у власних висловлюваннях; підвищувати мовленнєву культуру учнів; виховувати почуття пошани і поваги до геніального  сина українського народу Т.Г.Шевченка.

Обладнання: презентації, портрет Т.Г. Шевченка

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

1.     Психологічна настанова щодо вивчення теми «Числівник». Ознайомлення учнів із

структурою  теми

2.     Вправа «Від щирого серця»

Учні, передаючи іграшку у вигляді серця, бажають один одному всього найкращого від щирого серця під час вивчення теми.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Епіграф уроку

                                                         Людина страшиться тільки того, чого не  

                                                         знає,

                                                         Знаннями перемагається всякий страх.

                                                                           В. Бєлінський

ІV.  Сприймання та усвідомлення нових знань

1.     Колективна робота з текстом.

-         Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. До якого стилю мовлення належить текст?

Тарас Шевченко

 Геніальний поет, художник, борець за соціальне і національне визволення України Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях , тепер Черкаської області. Коли малому Тарасові минуло 9 років, померла мати, а згодом , через 2 роки, хлопець залишився круглим сиротою. У 16 років юнак виїхав з України. На чужині він пройшов важкий шлях від кріпака-козачка в панських покоях до безправного солдата Орської фортеці, де відбував заслання упродовж 10 літ- від 1847 по 1857 роки, а до того безправний кріпацький син сягнув вершин світової слави. 1840 року вийшов у світ "Кобзар" Тараса Шевченка, перша збірка віршів митця , яка містила 8 поезій, проте "Кобзар" став епохальним явищем в історії української літератури, культури, становлення літературної мови.  У 1861 році Тарас Шевченко уклав першу в Україні читанку для учнів недільних шкіл"Букварь южнорусский". Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі. За заповітом був похований 22 травня, через 2 місяці після смерті, на Чернечій горі біля Канева.

Завдання:

-         Прочитати текст згідно з правилами української літературної вимови. Пригадати, яка частина мови називається числівником? Як можна довести, що числівник - самостійна частина мови? Знайти у тексті числівники, поставити до них запитання. Які дві групи числівників вивчали в початкових класах? Наведіть приклади з тексту.

2.     Самостійна робота з теоретичним матеріалом підручника

«Технологія критичного читання»

«+» - те, що добре відомо; « - » - нова інформація; « ! » - найважливіша думка; «?» - інформація, яку необхідно додатково дослідити.

-         Яка інформація для вас є новою?

3.     Колективне опрацювання таблиці (презентація  «Числівник як частина мови»)

-         Яка частина мови називається числівником?

-         Коли числівник означає  кількість предметів, а коли – порядок предметів при лічбі?

-         Як змінюються числівники?

-         Яка їх синтаксична роль? Визначити синтаксичну роль числівників, вжитих у тексті.

-         На які розряди за значенням та групи за будовою поділяються числівники?

4.     Розподільний диктант (розрізнення числівників серед інших частин мови: у дві колонки)

Два, двоякий, подвоїти, двоє, двоїтися, другий, другорядний, двійка, п’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятиповерховий, десять, десяток, десятизначний, удесятерити, четвірка, чотири, чотиризначний, четвертий, четвертувати, четверо.

 

 

5.     Творче конструювання

-         Утворити з кожної групи слів прислів’я. Визначити відмінок числівників.

1)    До, поту, працює, сьомого. 2) Три, погибелі, в, зігнувся. 3)  Відмір, раз, сім, відріж, раз, один. 4) Однією, в, долоні, рукою, заплещеш, не. 5) На, п’ятниць, тиждень, сім.

 6) Спотикається, на, кінь, чотирьох, ногах, й, спотикається, то.

         6.  Дослідження-зіставлення з елементами творчого конструювання

-  Прочитати сполучення числівників з іншими частинами мови у двох колонках. Запам’ятати вживання числівників. (Презентація 1. Культура мовлення) Скласти речення із правильно вжитими словосполученнями. Визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

     

 

 

  7. Хвилина красномовства

-  Чи є у вас улюблене   "щасливе" число? Складіть висловлювання, у якому поясніть, чому воно вам  подобається.

V. Рефлексія

На уроці я зрозумів…

Я знаю….

Я вмію….

Я вважаю….

VІ. Домашнє завдання

1)    Вивчити правила

2)    Знайти і записати 5-6 прислів’їв, в яких вживаються числівники.  

3)    До уроку з теми  «Узагальнення вивченого» групам оформити проекти «Числівник в прислів’ях, приказках, фразеологізмах та загадках». Підготувати ребуси з числівниками.

 

 

 

Урок №2

Тема. Числівники кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові

Мета: навчити учнів розрізняти кількісні й порядкові числівники, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак числівників; формувати загально пізнавальні вміння знаходити порядкові й кількісні числівники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати кількісні й порядкові числівники у власних висловлюваннях; підвищувати мовленнєву культуру учнів; виховувати почуття пошани і поваги до геніального  сина українського народу Т.Г.Шевченка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (урок мовної компетенції)

Обладнання: презентація, картки з теоретичним матеріалом

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

1.     Психологічна настанова щодо вивчення теми. Ознайомлення із структурою уроку.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Запишіть у зошити тему уроку й доповніть речення.

Я повинен (повинна): навчитися… , дізнатися .., сформувати ... і розвивати .., збагачувати...

ІV. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

1.     Гра «Зірви листок»

(на плакаті  намальовано дерево і до нього прикріплені листочки. Кожен листочок це питання. Необхідно «зірвати» листочок  і відповісти на питання)

Що називається числівником?

Яким членом речення виступають числівники?

На які питання відповідає числівник?

Чи змінюється числівник за відмінками?

Привести приклади числівників?

На які групи за значенням поділяються числівники?

Як відрізнити числівники від іменників, що мають числове значення?

Для чого нам потрібні числівники?

2. Зачитування прислів’їв та приказок із числівниками

V. Сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу

1. Робота в групах

Учні об’єднуються в п’ять групах, кожна група опрацьовує

теоретичний матеріал (протягом 6-7 хвилин) і презентує результати роботи однокласника.

         За значенням і граматичними ознаками числівників поділяються на кількісні (відповідають на питання скільки?) і порядкові (відповідають на питання котрий?).

         За значенням власне кількісні числівники поділяються на такі групи: 1) власне кількісні; 2) неозначено-кількісні; 3) збірні; 4) кількісно-дробові.

         Кожний розряд числівників має певні граматичні особливості.

 

Матеріал для І групи

До групи власне кількісних числівників належать такі, що називають точною окреслену кількість саму по собі, поза зв’язком з відповідними предметами (тридцять поділити на п’ять буде шість), або кількість тих чи інших предметів (десять будинків). Власне кількісні числівники синтаксично пов’язуються з іменниками, що підлягають лічбі (один трактор, сім тракторів). Виражають лексично кількість, вони не вживаються в однині або множині. Лише числівник один має форму множини (одні двері, одні сани). Не мають вони і роду. Тільки числівник один може вживатися з іменниками всіх трьох родів: числівники два і дві, обидва і обидві, півтора і півтори поєднуються відповідно з іменниками чоловічого (два роки) і жіночого (дві, півтори хлібини) родів.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд мають значення роду та числа і відмінюються так само, як іменники.

Матеріал для ІІ групи

Неозначено-кількісні числівники означають неточно визначену, загальну кількість: багато, небагато, кілька, кількасот. Кількісне означення цих числівників виявляється при зіставленні їх з власне кількісними, у сполученні з конкретними предметами, наприклад: Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста (О.Довженко)

Неозначено-кількісні числівники співвідносяться з деякими прислівниками і займенниками, наприклад: багато читає (прислівник), багато птахів (числівник). Неозначено-кількісні числівники вживаються в усіх стилях мови, за винятком числівників кільканадцять і кількадесят, що вживаються переважно в розмовно-побутовому усному мовленні.

Матеріал для ІІІ групи

Збірні числівники означають кількість предметів як їх сукупність: двоє дівчат, десятеро учнів. До збірних числівників в українській мові належать: двоє (двійко), троє (трійко), четверо…, дванадцятеро…, двадцятеро і тридцятеро. Сюди належать і слова, що означають парність: обидва, обидві, обоє.

Збірні числівники мають обмежену сполучуваність з іншими словами. Зокрема, вони вживаються з: а) множинними іменниками: двоє дверей, троє саней; б) іменниками чоловічого і спільного роду, що означають особу: п’ятеро друзів; в) іменником діти: двоє дітей; г) особовими займенниками: нас троє; їх п’ятеро. Збірні числівники найчастіше вживаються у розмовному та художньому стилях і не властиві науковому й офіційно-діловому стилям.

Матеріал для ІV групи

Кількісно-дробові або дробові числівники означають не цілі, а дробові величини в поєднанні з цілими числами або без них. Оформляються дробові числівники сполученням кількісних та субстантивованих порядкових числівників, наприклад: три четвертих (3/4), п’ять і шість десятих (5,6).

Дробові числівники найчастіше вживаються в точних науках (математиці, фізиці, хімії тощо), властиві науковому, частково офіційно-діловому стилям. Наприклад: Уздовж дороги, як штучна загорожа, тягнуться кактуси до двох цілих і п’яти десятих метра заввишки.

Матеріал для V групи

Порядкові числівники легко пов’язуються з іменниками і завжди узгоджуються з ними в роді, числі й відмінку. Деякі вчені відносять порядкові числівники до групи порядкових прикметників.

Майже всі порядкові числівники утворюються від основи відповідальних кількісних за допомогою закінчень –ий; -а; -е: п’ять – п’ятий, тринадцять – тринадцята.

Порядкові числівники відмінюються, як прикметники.

Складні порядкові числівники не слід змішувати зі складними прикметниками, першою частиною яких є числівник

 

Порівняйте

 

Складні порядкові

числівники

Складні прикметники

трьохсотий

трьохярусний

вісімнадцятитисячний

вісімнадцятиповерховий

вісімдесятимільйонний

вісімдесятилітній

 

2.     Презентація навчального матеріалу

(Дробові числівники часу та цілі, що означають кількість хвилин якогось часу, передаються відповідним дробом з прийменником:

         з прийменником «на» - до половини години;

         з прийменниками «до, на» - коли буде половина години;

         з прийменниками «до, за» - коли перейшло за половину).

3.     Розподільний диктант

-         Розподілити числівники за значенням

(власне кількісні, дробові, збірні, порядкові).

Третій, сім, восьмеро, три четвертих, п’ятеро, дванадцятий, сто,  дві третіх, сімнадцятий, шістдесятий, одна друга, двоє, один, тридцятеро, сорок, сім восьмих.

4.     Кодоване письмо

-         Вибрати й записати тільки цифри потрібних речень: у першу колонку з кількісними числівниками, у другу з порядковими.

1.     П’ять разів засумнівайся, а тоді до діла збирайся.

2.     Розумна голова прогодує краще, ніж п’ятдесят лінивих рук.

3.     Живи, працюй до сьомого поту.

4.     Хай вишня викидає цвіт і двісті літ, і триста літ.

5.     Ще треті півні не співали...

6.     Сідай швидко на коня: ще сто миль махнем до дня!

7.     Слухаю першого грому удари, наче найкращу симфонію в світі.

8.     Всі зайці вовків бояться, йде один, а бачать – двадцять.

9.     Хто ловить, той двох навчить

Перевірку роботи здійснити за зразком

кількісні     1; 2; 4; 6; 8; 9

 порядкові       3; 5; 7

  Вид перевірки – самоперевірка

5.   Лінгвістичне дослідження.

А). Виписати із тексту  в дві колонки кількісні та порядкові числівники.   

                                   Дитинство Тараса

Село Моринці на Черкащині. Дев’ятого  березня тисяча вісімсот чотирнадцятого року в сім’ї Шевченків народилася третя дитина (після Катерини і Микити) –Тарас. Старшій  - Катрусі – всього десять років, але вона господарювала за дорослих. Братику Микиті три роки, він сидить на лежанці.

Моринців Тарас  навіть не пам’ятав, бо дуже малим переїхав з рідними в Кирилівку. Хлопчикові пішов другий рік – тепер він ніжками  дибав до столітнього розлогого дуба.

Тарасові -  дев’ять років, а він був розсудливим, як дорослий. Любив природу: квіти, бджоли, дерева, небо… У своє дев’яте літо  хлопчина пізнав і що то чекати батька-чумака з дороги, і яке невимовне горе – несподівана рання смерть матері. Далі - три роки нестерпного життя в одній хаті з мачухою, недуга батька, над яким стояло п’ятеро дрібних дітей і плакали. В дванадцять років Тарас став круглим сиротою.

    … А ми

                       Розлізлися межи людьми,

                      Мов мишенята. Я до школи –

                      Носити воду школярам.

  Б). Визначити відмінок виписаних числівників.

 

         6.  Дослідження-зіставлення з елементами творчого конструювання

-  Прочитати сполучення числівників з іншими частинами мови у двох колонках. Запам’ятати вживання числівників. (Презентація 2. Культура мовлення) Скласти речення із правильно вжитими словосполученнями. Визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

 

 

VІ. Рефлексія

На уроці я зрозумів…

Я знаю….

Я вмію….

Я вважаю….

VІІ. Домашнє завдання

1)    Вивчити теоретичний матеріал

2)    Дібрати й записати 5-6 прислів’їв, до складу яких уходили б кількісні й порядкові числівники. Визначити синтаксичну роль числівників.

 

 

 

Урок №4

Тема. Буква Ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках. Уживання кількісних числівників з іменниками

Мета: ознайомити учнів з правилами вживання букви Ь у числівниках, сприяти зміцненню навичок написання числівників у непрямих відмінках; навчити розбирати числівник як частину мови; розвивати творчі вміння використовувати числівники з іменниками у власних висловлюваннях різних типів мовлення; виховувати любов і повагу до рідного краю;  підвищувати мовленнєву культуру.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: презентації, картки з індивідуальними завданнями

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

1.     Психологічна настанова щодо вивчення теми

Девіз уроку:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто думати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

1.     Запишіть у зошити тему уроку й доповніть речення.

Я повинен (повинна): навчитися… , дізнатися .., сформувати ... і розвивати .., збагачувати...

2.     Оголошення епіграфа уроку

                                                                Виростай, дитино, й пам’ятай:

                                                               Батьківщина – то найкращий край!

                                                                                                  Д. Павличко

IV. Актуалізація опорних знань

    1. Гра «Хто швидше»

(Ведучий хоче сісти на чиєсь місце тієї миті, коли всі гравці після сигналу підводяться зі своїх місць й обертаються навколо своєї осі (або стільця). Хто не встиг сісти, відповідає на запитання учасників гри з теми.

Орієнтовні питання:

- Яка частина мови називається числівником?

- На які розряди за значенням поділяються числівники?

- Назвіть розряди за будовою. Наведіть приклади.

- Яка синтаксична роль числівника в реченні?

- Як відрізнити числівники від іменників, що мають числове значення?

- Які  ви знаєте особливості узгодження іменників чоловічного роду з числівниками два, три, чотири?

   2. Перевірка домашнього завдання

   3..Індивидуальна робота учнів із картками.

                                                Картка № 1

Запишіть наведені числівники у III колонки: у I – прості; у II – складні, у III – складені.

Два, дев’яносто, дванадцять, сім, сорок один, п’ять, сто двадцять, п'ятдесят, п’ятсот, чотириста  дев’яносто три, перший, двадцять восьмий, сорок, сорок чотири.

                                                Картка № 2

Складіть речення із числівниками вісім, шістнадцять, четвертий, сьомий.                                                                          Визначте їх синтаксичну роль.

V. Сприйняття та усвідомлення нових знань

1. Робота над текстом ( спостереження над мовними одиницями у зв’язному висловлюванні)

- Прочитати текст. Визначити його основну думку. Дібрати заголовок.

Оспівана в піснях сліпуча перлина біля моря – Одещина, гостинна і привітна в будь-яку пору року, але особливо барвиста і весела влітку. Одеська область була утворена 27 лютого 1932 року в складі Української РСР. У 1956 році до її складу ввійшла колишньої Ізмаїльської області. Всього в межах області пролягають 1362 кілометри державного кордону. До складу Одеської  області входять 26 районів, 1188 населених пунктів. Площа 33,3 тисяч кв. км. На території області налічується біля 200 річок довжиною більш ніж 10 км. За даними Всеукраїнського перепису, на території області проживають представники 138 національностей і народностей.

-         Виписати виділені словосполучення і провідміняти їх

    2. Пояснення учителя.

Відмінювання числівників - розповідь із використанням узагальнювальної таблиці (на екрані).

 

Таблиця                        Відмінювання кількісних числівників

I. 1              (один, одна, одне) - як прикметник

II.                                       2-4

     Н.    два                  три                          чотири

     Р.    двох                 трьох                      чотирьох

     Д.    двом                трьом                      чотирьом

     З.     два                   три                          чотири

             або                   або                          або

             двох                 трьох                     чотирьох

    О.     двома               трьома                   чотирма

    М.    (на)двох           (на)трьох               (на)чотирьох

III.                                    5 - 20, 30            

     Н.     п’ять                                            п’ятнадцять

     Р.      п’яти (п’ятьох)                           п’ятнадцяти (ох)

     Д.     п’яти (п’ятьом)                           п’ятнадцяти (ом)

     З.      п’ять (п’ятьох)                           п’ятнадцять (ох)

     О.     п’ятьма (п’ятьома)                     п’ятнадцятьма (ома)

     М.     (на) п’яти (ох)                            (на) п’ятнадцяти (ох)

     Н.    сім                                                 вісім

     Р.     семи, сімох                                   восьми, вісьмох

     Д.     семи, сімом                                  восьми, вісьмом

     З.      сім, сімох                                     вісім,  вісьмох

     О.     сьома, сімома                              вісьма, вісьмома

     М.     (на) семи, сімох                          (на) восьми, вісьмох

IV.                                 50, 60, 70, 80

        Н. п’ятдесят

        Р.  п’ятдесяти (ох)

        Д. п’ятдесяти (ом)

        З.  п’ятдесят (ох)

        О. п’ятдесятьма (ома)

        М. (на)п’ятдесяти(ох)

V.                                       40, 90, 100

Н., З. сорок, дев’яносто, сто

Р., Д., О., сорока, дев’яноста, ста

М. (на) сорока, дев’яноста, ста

VI.                                       200 – 900

Н.  двісті                                       п’ятсот   

Р.  двохсот                                    п’ятисот

Д. двомстам                                  п’ятистам

З.  двісті, двохсот                         п’ятсот 

О. двомастами                              п’ятьмастами  (п’ятьомастами)

М. (на) двохсот                             (на) п’ятистах

VII       Нуль, тисяча, мільйон, мільярд – як іменники                                   

VIII     Збірні – як відповідні кількісні числівники

Кільканадцять, кількадесят – як числівники п’ять

IX         Дробові

               Чисельник – як кількісний числівник

               Знаменник – як прикметник у множині

                                     або як порядковий числівник

X

                   Півтор (а), (и), (аста) -    не відмінюються

У складених кількісних числівниках – відмінюються всі частини,

 у складених порядкових – тільки останнє слово.

Н. сорок шість                 сорок шостий

Р.  сорока шести              сорок шостого

Д.  сорока шести             сорок шостому

З.   сорок шість                сорок шостого

О.   сорока шістьма         сорок шостим

М.  (на) сорока шести     (на)сорок шостому

 

 

3. «Загадкове завдання»

- Переписати загадки, ставлячи числівники в потрібній формі. Визначити відмінки числівників. Загадки відгадати.

Під (один) ковпаком сімсот козаків. Хто вранці ходить на (чотири) ногах, вдень на (дві), а ввечері на (три)? (Три) зубами сіно їсть. Одне “зараз” краще (три) “потім”. З (чотири) ногами, (чотири) рогами, душі не має, а душу носить. Загородив дід хлівець для (п’ять) овець. Одне рядно (сім) бабів тягло. Що за птах , що на (вісім) ногах? Сиділа старуха в (дев’ять) кожухах, хто побаче, той заплаче. Летів птах на (дванадцять) ногах та одне яйце зніс. (Народна творчість).

Відгадки. Мак. Людина. Вила. Колиска. Рукавиця. Небо і хмари. Павук. Цибуля. Рік.

4.     Колективний аналіз таблиці.

                                        Ь у числівниках

          5, 6, 9 – 20, 30

У кінці слова в Н.в. (п’ять)

         3 – 6, 9 – 20, 30,

                  50 - 80

Перед закінченням у непрямих відмінках (трьох),  але чотирма

 

5. Творче завдання

- Переписати, замінюючи цифри відповідними числівниками

(6) хлоп’ят, (7) дівчаткам, у (8) автомобілях, (9) книгами, протягом (10) днів, (16) учнями, (18) однокласникам.

10 копійок, 17 кімнат, 20 малятам,  5 сорок, 30 учнями.

 

6. Коментоване письио

- Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Числівники поставити в потрібній формі, визначити відмінок кожного.

Сідай живо на коня: ще (сто) миль махнем до дня (С.Руданський). На (сто) возах в..сна пр..їде, мов луки, вигнуться см..чки (Б.-І.Антонич). Вчорашнього дня (сто) кіньми не дож..неш. Крикне віл – чути за (сто) горами, за (сто) городами. Мовчить, а (сто) дурнів навчить. Краще мати більше (сто) ворогів, ніж одного зрадливого приятеля (Нар.творч.).

7. Попереджувальний диктант.

-  Числівники підкреслити, визначити їх відмінки.

За шкалою розумового розвитку, яку запропонували швейцарські вчені, перше місце в природі посідає людина. Вона має до двохсот чотирнадцяти балів. Дельфін наділений приблизно ста дев’яноста п’ятьма балами. На третьому місці – слон. Він має до ста п’ятдесяти балів. Мавпа - до шістдесяти трьох. Зебра – до сорока двох, жирафа – до тридцяти восьми, лисиця – до двадцяти восьми балів. Найтупішим визнали бегемота, який набирає усього вісімнадцять очок (За В. Мезенцевим).

         8.  Дослідження-зіставлення з елементами творчого конструювання

-  Прочитати сполучення числівників з іншими частинами мови у двох колонках. Запам’ятати вживання числівників. (Презентація 4. Культура мовлення) Скласти речення із правильно вжитими словосполученнями. Визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

 

 

 

VІ. Рефлексія

На уроці я зрозумів…

Я знаю….

Я вмію….

Я вважаю….

VІІ. Домашнє завдання

1.     Вивчити теоретичний матеріал.

2.     Скласти діалог на тему «Мій рідний край», використовуючи числівники з ь на кінці.